13 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Врочинська Ганна (1949 р., с. Жолобки Тернопільської області) – мистецтвознавець. Основні твори: альбом “Стефанія Кульчицька” (1987), каталоги виставок – Г. Карпенко (1984), Б. Романця (1990), В. Іванишина (1991), статті “З історії українських жіночих прикрас” (1991). Член НСХУ (1994). Кандидат мистецтвознавства;
Дражньовський
Дражньовський Роман (1922, Чортків) — вчений-географ, професор, ректор Українського вільного університету в Мюнхені, дійсний член НТШ. Активний молодіжний діяч, в часі Другої світової війни перебував в рядах дивізії «Галичина». Після еміграції до США працював укладачем мап Колумбійського університету (1957-62). 1962 року став магістром. У 1995–1996 роках був ректором Українського Вільного Університету в Мюнхені. Професор географії, проживає в Чикаго;
Мальований Мирослав (1957р. в м. Підволочиськ) – завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор. Автор понад 500 наукових праць;
Маховська Олександра (1971, смт, нині м. Ланівці) – лікар. Від 2006 – завідувач ревматологічного відділення Тернопільської обласної клінічної лікарні;
Мацейків Галина (1949 р. в с. Волиця Лановецького району) – журналістка, публіцистка. Член НСЖУ (від 1999 р.). Заслужена журналістка України (2000 р.);
Пилипчук Олег (1947, Оришківці, нині Гусятинського району Тернопільської області) — вчений зоолог, еколог, історик освіти, науки і техніки. Доктор біологічних наук (1992), професор (1997);
Сімович Оксана (1914, м. Тернопіль – 15. 01. 1986, м. Філадельфія, США) – музикант (скрипка), педагог, громадська діячка. Від 15 р. виступала як солістка в концертах. 1949 емігрувала до США;
Субчак Ярослав (1925, с. Романівка, нині Теребовлянського району – 04. 06. 1948, м. Теребовля) – фотограф, громадський діяч. Провадив єдиний після 2-ї світової війни фотосалон у м. Тернопіль. Переїхав до Теребовлі;
Сурм’як-Козаренко Олена (13. 08. 1969, м. Підгайці) – громадська діячка, літераторка.
Цей день в історії Тернопілля:
1916 р. – армія під керівництвом Дмитра Щербачова завдала поразки Південній армії генерала Ботмера і зайняла Збараж.
1917 р. - австрійська влада пообіцяла допомогти в ремонті тернопільського парафіяльного костелу Пресвятої Діви Марії Неустанної Помочі після воєнних руйнувань. Завдяки допомозі генерала барона Едуарда фон Бем-Ермолі було відремонтовано орган.
1933 р. - на священика рукоположено майбутнього блаженного священомученика УГКЦ о. Віталія Байрака. Народився 24 лютого 1907 р. у с.Швайківці на Тернопільщині. 4 вересня 1924 р. вступив до монастиря оо. Василіян. Із 1941 р. - ігумен Дрогобицького монастиря. 17 вересня 1945 р. НКДБ арештувало отця, а 13 листопада його засуджено на 8 років позбавлення волі у ВТТ із конфіскацією майна. Помер перед Пасхою 1946 року після сильного побиття у Дрогобицькій тюрмі.
1940 р. – у газеті «Вільне життя» вміщено оголошення про набір учнів на перший курс фельдшерсько-акушерської школи, яку відкривали в Тернополі 1 вересня. Але з певних причин школу перенесли у Кременець. Тепер це Кременецьке медичне училище.
1941 р. – Розпорядженням уряду губернатора дистрикту Галичина затверджено діяльність служби Державного страхування у м. Львові та в перспективі поширення діяльності цієї служби в Дрогобицькій, Станіславській та Тернопільській областях.
1942 р. – перша згадка про табір примусової праці для євреїв-чоловіків у Тернополі. Існував до 23 липня 1943 р. В’язні працювали на фірму Рекмана. Називався також "Рокитянським табором”.
1948 р. – диверсія ОУН у селі Дубівці Велико-Глибочицького району Тернопільської області (спалена сільрада і сільгосптехніка).
1993 р. – в Бережанах утворено Товариство «Меморіал» (очільник Іван Шагай).
В Україні сьогодні немає професійних свят.
13 серпня відзначають Всесвітній день шульги. Лівші іноді відчувають себе некомфортно, користуючись такими звичними для правшів речами, як комп'ютерна миша, дверний замок тощо. У радянських школах було прийнято вважати шульг «неправильними» дітьми, тому їх насильно примушували писати й малювати правою рукою. Але міжнародне співтовариство давно визнало ліворуких унікальними людьми з самобутніми талантами.
Вперше свято відзначали в 1992 році. Ініціатором святкування став британський клуб шульг, який на той момент діяв лише 2 роки. Основна мета події полягає в зверненні загальної уваги на проблему недостатнього виробництва товарів, які були б зручними для людей, які майже все роблять лівою рукою.
Крім того, ця організація досі відстоює інтереси шульг, яких у багатьох країнах, як і раніше, намагаються «переробити» на правшів, що згубно впливає на психіку людини.
Згідно зі статистикою, це свято повинні відзначати майже 10% всього населення планети. Найвідомішими лівшами є Юлій Цезар, Марк Твен, Мікеланджело, Олександр Македонський, Мерилін Монро, Леонардо да Вінчі, Бетховен, Пол Маккартні, Сергій Рахманінов, Рінго Старр, Наполеон Бонапарт, Роберт де Ніро.
Іменини сьогодні святкують Євдоким, Улита, Яким, Веніамін, Сергій.
