18 вересня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Безкоровайна Марія (1980, с. Токи Підволочиського району) – журналіст, редактор. Член НСЖУ (2009), Асоціації краєзнавців-енциклопедистів Тернопільщини. Автор понад 1000 публікацій у обласних та всеукр. ЗМІ;
Гураль Іван (псевда “Гайворон”, “Земляк”, 1923, с. Литвинів, нині Підгаєцького району – 15. 06. 1950, с. Кривобороди Коломийского району) – учасник національно-визвольних змагань. Чотовий сотні УГА ім. Колодзінського;
Ґнесько Михайло-Модест (1921, с. Угринь, нині Чортківського району – 30.03.2008, м. Ванкувер, Канада) — релігійний діяч, вчений. Доктор права (1951), професор;
Грицак Роман (1972, м. Тернопіль) – голова Тернопільського міськрайонного суду;
Данилюк Петро (1948, с. Вел. Млинівці, нині Кременецького району) – майстер декоративно-орнаментального мистецтва (писанкарство). Учасник виставок. Вироби зберігаються у Коломийському музеї писанки, Кременецькому краєзнавчому музеї, приватних колекціях;
Дишкант Юхим (1988, с. Бодаки Збаразького району) – поет. Автор збірок поезій “Мріяла вишнями вулиця” (Т., 2006), “Гітарна кров” (Рівне, 2007);
Казимирович Ольга (1979, с. Личківці Гусятинського району) – журналістка, літератор. Член НСЖУ (2003). Автор книги “Поговори зі мною про життя” (2007), публікацій у ЗМІ, телепередач на актуальні теми;
Кривуша Георгій (1934, с. Великі Загайці, нині Шумського району) — інженер-металург, громадський діяч. Автор статей з металургії в наукових журналах;
Луговий Ярослав (1907, м. Тернопіль – рік смерті невідомий, м. Монреаль, Канада) – підприємець. Автор спогадів;
Миколенко Олег (1975, с. Товстолуг Тернопільськогорайону) – лікар, громадський діяч;
Павлишин Осип-Лев (1882, с. Товстолуг, нині Тернопільського району — 08. 07. 1942, м. Тернопіль) — вчитель, громадсько-політичний діяч, учасник Листопадового зриву в Тернополі (встановив український прапор над будівлею Тернопільського староства);
Палащук Іван (псевдо Славко ; 1918, с. Лиса, нині Підгаєцького району) — учасник національно-визвольних змагань. Працював у підпільній друкарні в с. Рудники;
Поляк Ольга (1970, с. Потутори, Бережанського району) – депутат обласної ради, педагог;
Пришляк Володимир (1977, м. Тернопіль) – лікар, психіатр-психотерапевт. Автор наукових статей;
Сеніна Тамара (1949, с. Джурин Чортківського району) — журналіст, краєзнавець, літератор. Член НСЖУ (2007);
Сокольський Остап (псевдо Обрій; 1925, с. Завалів, нині Підгаєцького району — 19. 09. 1998, м. Скарборо, Онтаріо, Канада) — вчений у галузі економіки, громадсько-політичний діяч. Доктор макроекономіки (1974);
Сташевський Юзеф (справж. прізв. — Халічек; Staszewski Jуzef; 1887, м. Тернопіль — 05. 09. 1966, м. Варшава, Польща) — польський географ, історик географії, педагог. Автор понад 100 наукових праць.
Цей день в історії Тернопілля:
1699 - в Окопах Борщівського району з пишними урочистостями відбувся сейм, зініційований Подільським воєводою Міхалом Дзєдушинським.
1773 – Габсбурґи захопили Збаражчину.
1920 – Гусятин остаточно зайняли польські війська.
15–18 вересня 1920 – у Боднарівці Гусятинського району відбулися бої 3-ї Залізної дивізії Армії УНР під орудою ґенерала О. Удовиченка з більшовицьким військом.
1929 – РСУК повідомив Головний виділ, що згідно з інформацією, яку подала наглядова рада кооперативи «Селянська спілка», в Острові (нині Тернопільського району) голова і виділ місцевої читальні «Просвіти», котрий орендував приміщення у кооперативи, постійно влаштовували забави з алкоголем, що призводило до непорозумінь, бійок, застосування вогнепальної зброї.
1939 – Червона Армія повністю окупувала Тернопільщину.
1939 – оперативну групу органів НКВС, яка увійшла в Тернопіль 18 вересня, очолювали найвищі за ранґом чекісти, котрі брали участь у поході, – заступник наркома СРСР Меркулов і нарком УРСР Сєров.
1939 – танкова колона ЧА з Чорткова вирушила на Бучач.
1939 – польський загін (близько 100 осіб) влаштував у селі Шупарка Борщівського району погром.
1939 – у м. Підгайці зупинявся Людвік Свобода (чехословацький військовий і державний діяч. 1968-75 — Президент ЧССР). Тут зустрівся з генералом чеської армії Л. Мехлісом.
1941 – карбованець замінили польським злотим, що мав би сприяти розвиткові торговельних відносин дистрикту в генеральній губернії.
1945 – місцеві “стрибки” пограбували Глібівську ґуральню (Гусятинський район), винесли з неї 1,2 тис. літрів спирту.
1994 – величавий Меморіал на Лисоні увіковічив безсмертну пам’ять січових стрільців. Він став символом боротьби українського народу за утвердження державної незалежності.
В Україні сьогодні відзначають День працівника лісу — професійне свято працівників лісового господарства, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості.
Відповідно до Указу Президента України № 356/93 від 28.08.1993 святкується щорічно в третю неділю вересня.
Україна займає восьме місце в Європі за площею лісу.
Загальна площа земель лісового фонду становить 10,8 млн гектарів, з яких 9,5 млн вкрито лісовою рослинністю. Характерним для України є нерівномірне розташування лісів, переважно екологічне їх значення і високий відсоток заповідників (13,7%). Кожен другий гектар лісу в Україні створений штучно. В даний час на підприємствах лісового господарства функціонує 649 постійних розсадників, тепличні господарства, де вирощують щорічно понад 377 млн шт. стандартного посадкового матеріалу, 16,3 тис. гектарів постійних лісосировинних ділянок.
А ще сьогодні Всенародний День Батька. В Україні ініціаторами цього свята виступили МГО «Міжнародний Центр Батьківства» та Всеукраїнський громадський комітет з підтримки сім’ї та відповідального батьківства за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту 18-го вересня 2009-го р.
Сумна пам'ятна дата, Всеукраїнський день пам'яті загиблих мотоциклістів (байкерів), відзначається щорічно 18 вересня. У цей день у містах України вшановують пам'ять байкерів, які загинули в аваріях.
18 вересня в багатьох країнах світу відзначається Всесвітній день моніторингу води. Це свято з'явився в 2003 році, ініціатором його створення виступив американський Фонд чистої води.
Іменини сьогодні святкують Гліб, Раїса, Захар, Єлизавета та Максим.
