8 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
військовик, фінансист Степан Боднар (1946, с. Денисів, нині Козівського р-ну)
лікар, громадський діяч Ігор Гадач (1940, с. Золота Слобода, нині Козів. р-ну). Доктор медицини (1966). Член УЛТ Пн. Америки, канад. Спілки медиків, Академії медиків у м. Торонто і Спілки клінічного гіпнозу. Автор наукових праць.
підприємець, громадський діяч, меценат Кліщук Василь (1920, с. Космирин, нині Бучацького р-ну – 27. 05. 1971, м. Клівленд, США).
діячка ОУН, дириґентка Яндьо (Корпан) Віра («Мотря») (1924, с.Галич (Підгайці). Стрілець ОУН-УПА.
педагог. Відмінник народної освіти. Заслужений вчитель УРСР Огоновська Надія (08. 08. 1897, м. Бережани – 18. 02. 1974, там само).
хірург, громадський діяч Михайло Парнета (1929, с. Глибочок, нині Борщів. р-ну)
вчений у галузі машинобудування Пилипець Михайло (1947, с. Городниця, нині Гусятинського району)
польський історик літератури Пішковcький Мечислав (Piszkowski Mieczys aw; 1901, м-ко Мельниця-над-Дністром, нині смт. Мельниця-Подільська Борщівського району – 23. 05. 1981, м. Краків, Польща)
художник Володимир Стадничук (1938, с. Михайлівка, нині Борщів. р-ну)
художник Василь Фенцур (1955, м. Бережани)
педагог, інженер, краєзнавець, публіцист Нестор Чорній (1922, с. Купчинці, нині Козів. р-ну)
Цей день в історії Тернопілля:
1649 р. - після закінчення битви під Зборовом було укладено Зборівський мир між гетьманом Богданом Хмельницьким та поляками. угода, Укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким підсумувала першу фазу в історії Хмельниччини, легалізував самоврядність українських козаків в межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилася у козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.
1914 р. - австрійська кавалерія 4-ї дивізії, яка складалася з полку уланів і двох полків драгунів, стала до бою з російськими козаками. Улани перейшли кордон і спробували перекрити важливу залізничну лінію Краків-Львів-Тернопіль-Підволочиськ, проте ця спроба виявилася марною. Цей бій довів австрійському генеральному штабу, що вже не можна покладатися на кінноту як надійний рід військ.
1937 р. - довічні монаші обіти в Чині святого Василія Великого склав уродженець Старих Петликівець Бучацького району, майбутній єпископ Чиказької єпархії УГКЦ владика Інокентій Іларіон Лотоцький. Впродовж багатьох років провадив українську релігійну радіопрограму у Чикаго та Нью-Йорку. 22 грудня 1980 року папа Римський Іван-Павло II номінував о. Лотоцького єпархіальним єпископом Чиказької єпархії святого Миколая УГКЦ. Єпископська хіротонія відбулася 1 березня 1981 року в Римі. Головний святитель - кардинал Йосиф Сліпий.
1941 р. – розпорядженням міської управи Тернополя єврейське населення з центральних частин міста переселялося на околиці.
1947 р. – зіткнення ОУН з МВС на Бойковецьких хуторах Велико-Борківського району Тернопільської області.
1990 р. – у Тернополі демонтували пам’ятник В.Леніну, відбувся багатотисячний мітинг.
2012 р. – плавучий фонтан «Спогад», який з 2010 року знаходився на Тернопільському ставу, перенесено на озеро «Чайка», що в парку ім. Т. Шевченка.
В Україні сьогодні відзначають День військ зв’язку.
Це свято відзначають щорічно з 2000 року, коли був підписаний указ президента країни про заснування цього свята.
Сьогодні для будь-якої армії будь-якої країни військовий зв'язок важливий, як ніколи. Це технічна основа Збройних сил.
Підготовка перших зв'язківців армії на території сучасної України почалася 8 серпня 1920 року. Тоді в Костянтинівському юнкерському військовому училищі почали навчати зв'язківців на Київських військово-інженерних курсах. Цей день покликаний вшанувати військових цієї спеціальності.
Питома вага представників цієї професії в загальному штаті армії стрімко зростає і зараз. Під час Другої світової війни практично десята частина солдатів була зв'язківцями. А в сучасній армії це свято відзначає близько 12% службовців.
Війська зв'язку при Збройних силах України діють на базі військ колишнього Радянського Союзу. У країні створено своє Головне управління зв'язку, яке займається формуванням військ зв'язку в Україні. Це свято відзначають військові, які працюють над створенням надійної системи управління Збройними силами як в умовах війни, так і в мирний час.
звязку
А ще сьогодні - Міжнародний день альпінізму.
Сучасний альпінізм - це і вид спорту, і робота, і вид активного відпочинку. Сходження на вершину гори, як і спуск з неї, подолання перешкод і небезпек як і раніше вимагають від людини високої самовіддачі. Ціна помилки, яка може стати не поправною, вельми висока і все ж людина не звикла відступати, як не відступили у свій час Жак Бальма і Мішель-Габріель Паккард, завдяки яким 8-го серпня 1786-го року у 18:23 вперше в світі був досягнутий пік гірської вершини Монблан, висота якого досягає 4810 метрів над рівнем моря. Саме цей День в середовищі професіоналів і любителів даного виду діяльності та спорту і прийнято вважати Міжнародним днем альпінізму.
Своє професійне свято «Міжнародний день офтальмології» лікарі офтальмологи почали відзначати з 2004 року. Датою проведення «Міжнародного дня офтальмології» стало 8 серпня - день народження знаменитого російського офтальмолога Святослава Федорова. Ідея проведення «Міжнародного дня офтальмології» належить президенту Медичної Палати Санкт-Петербурга Тамазу Мчедлідзе. Тамаз Мчедлідзе звернувся до офтальмологів Росії і зарубіжних країн з пропозицією щорічно проводити 8 серпня безкоштовні консультації і, по можливості, офтальмологічні операції. «Наша спільна мета - не тільки увічнити пам’ять Святослава Миколайовича, але й продовжити благородну справу, якій він присвятив своє життя», - сказав він у своєму зверненні.
Ініціатива проведення «Міжнародного дня офтальмології» знайшла підтримку не тільки в Росії, але в США, Греції, Угорщині, Італії, Венесуелі, Чехії та інших країнах.
Іменини сьогодні святкують Мойсей, Гнат, Сергій, Федір, Параска.
