Агро-новини 11 січня
На Тернопільщині гречка здатна давати до 30 ц/га без добрив
На Тернопільщині минулого року обмолочено гречку на площі на 5,5 тис. га. Намолочено 6,9 тис. т при врожайності 12,6 ц/га (у 2015 р. — 9,3 ц). Найвища урожайність в Кременецькому районі — 26,8 ц/га.
Про це пише SuperAgronom.
В інших районах середня врожайність гречки була нижчою. Найбільші показники в Підволочиському (16,8 ц/га) та Чортківському (15,0 ц/га) районах, а от в Заліщицькому зібрали лише 6,3 ц/га, так само — в Борщівському. Хоча ще недавно тут збирали по 30 ц/га і більше.
Серед причин низької врожайності агрономи називають незацікавленість великих агрохолдингів у круп'яних культурах, неякісне насіння, невдалий підбір сортів, засилля на полях озимого ріпака.
Як вважає кандидат сільськогосподарських наук та керівник сільськогосподарського кооперативу «Ратай» Заліщицького району Ігор Марусяк, подільська земля, без значних капіталовкладень, заправки мінеральними та органічними добривами, дорогих гербіцидів може родити щороку до 30 ц/га гречки, особливо на ґрунтах південної зони області.
В Ізраїлі створили AGRYbot, який прогнозує врожай
Ізраїльські дослідники створили прототип робота, який може оцінювати врожайність і стан рослини, аналізуючи звукові хвилі. Про це повідомляє Тraktorist.ua з посланням на Digital Trends.
AGRYbot — це робот, оснащений системою гідролокації. Він може ідентифікувати звукові «підписи» об'єктів для оцінки врожайності та визначення стану рослин. Робот відправляє звукові хвилі, а потім аналізує їх за допомогою інтелектуальних алгоритмів.
За словами розробників, AGRYbot може відрізнити не тільки фруктові дерева від теплиць, а й листя рослин від фруктів. Він навіть може визначити кількість листя на дереві або вагу його плодів (в межах 100 г).
«До сьогодні фермери обробляли цю інформацію неозброєним оком, не маючи точних даних, не використовуючи інструментів для точного визначення. Ми виявили, що це у 50% випадків призводило до помилок. У порівнянні з цим наша технологія з високою точністю надає інформацію щодо ваги та кількості урожаю на певній ділянці. Крім того, ми можемо визначити точне місце розташування ділянки, яка дасть більше чи менше врожаю, і вже на основі цього визначити причину такої урожайності», — зазначає ізраїльський дослідник, доктор Авіталь Бешар.
Наразі команда створила робочий прототип, який може функціонувати в приміщенні та на відкритому повітрі. Очікується, що AGRYbot надійде у виробництво в найближчі кілька років.
Новий метод органічного землеробства: побороти комах за допомогою комах
Новий метод органічного виробництва полягає в максимальному залученні павуків, хижих комах, запилювачів та інших тварин для боротьби зі шкідниками.
Досвідом застосування цього методу поділились кілька агровиробників в журналі «Scientific American», пише SuperАgronom.com.
Так, Маршал Хайнслі з Техасу створює всі умови на полі для розмноження нічних павуків-мисливців. Для цього по периметру поля та рядами поміж основною культурою він розміщує дикорослі місцеві квіти та кущі, що слугують для них схованкою. Однорічні інсектарії, висіяні на полі, зазвичай складаються з кропу, нагідок, настурції, коріандру, базиліку та космосу.
Звісно ж Маршал Хайнслі не використовує жодних пестицидів, тому ціла армія павуків-вовків, диких бджіл та сонечок допомагають йому отримувати здоровий урожай. За його словами, павуки вдвічі зменшують кількість проблем зі шкідниками.
Нещодавні дослідження, проведені Клер Кремін з Університету Каліфорнії, підтверджують ефективність методу Хайнслі. Вони показали, що одразу ж за припиненням застосування пестицидів на поле повертаються корисні комахи та відновлюється природна рівновага агробіогеоценозу.
Використання цього методу зацікавило багатьох фермерів у США, оскільки допомагає вирішити одразу дві проблеми агровиробників. Приваблювання комах-помічників знімає потребу у використанні пестицидів та робить непотрібним залучення великої кількості домашніх бджіл для запилення, адже щороку на залучення медоносних бджіл для запилення садів і полів виробниками у США витрачається від $6 до $14 млрд.