Новини аграрного сектору

Інвестиції в агросектор виросли у півтора рази

Загальний обсяг капітальних інвестицій, освоєних у агропродовольчих секторах економіки за перше півріччя 2016 р., досяг рекордного за всю історію незалежної України темпу приросту — 58,6%, поінформував завідувач відділу інвестицій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Микола Кісіль.

За даними Державного комітету статистики України, загальний обсяг капіталовкладень у ці сектори економіки становить 24,1 млрд грн. Це на 8,9 млрд грн перевищило показник відповідного періоду минулого року.

«При цьому 81,6% цього приросту вкладень було забезпечено у сільському господарстві, зазначив вчений. Тут обсяги інвестицій за січень-червень цього року порівняно з аналогічним періодом минулого року зросли на 73,8%. Приріст капітальних інвестицій у лісовому і рибному господарствах становив лише 0,8%, а у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів — 18,4%», — сказано у повідомленні.

13092

Це свідчить про наявність пріоритетів у розвитку виробництва різних видів агропродовольчої продукції, зауважив експерт.

«За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, понад 96% інвестицій у І півріччі 2016 р. були спрямовані у сільське господарство. При цьому у харчовій промисловості всі капіталовкладення були здійснені за рахунок внутрішніх джерел фінансування, тоді як іноземні інвестиції дещо зменшилися», — йдеться у повідомленні.

Найважливіші чинники інвестиційної активності у сільському господарстві — високий рівень його привабливості, накопичення внутрішнього капіталу у період певної невизначеності інвестиційних пріоритетів у зв’язку з військовими подіями 2014–2015 р.р., деяке зниження рівня інвестиційних ризиків внаслідок заходів з протидії корупції та впливу тіньових структур тощо, зауважив Микола Кісіль.

За його словами, найбільш помітно це проявилось у Житомирській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській і Чернігівській областях.

Аграріям радять звернути увагу на великоплідну журавлину

Великоплідна журавлина — це та ніша в ягідному бізнесі, яку можна посісти. Незважаючи на технологічні труднощі вирощування, на неї є високий попит як із боку ритейлу, так і HoReCa, повідомив власник органічної садиби «Екородина» Олександр Кирей в інтерв’ю журналу «Плантатор», пише Аgrotimes.

За його словами, українці звикли до лісової журавлини, а до так званої канадської - ще ні. Фермер вирішив розширити свої насадження цією ягодою.

«Ми вирощуємо журавлину сортів Стівенс, Бен-Лір і Пілігрим. У повноцінне плодоношення вони, так само як лохина й жимолость, вступають на третій рік після посадки. Між цими сортами ні за врожайністю, ні за смаковими якостями різниці поки що не побачили», — зазначив Олександр Кирей.

13091

Він звернув увагу й на тонкощі у вирощуванні ягоди.

«Окрім того, що ця культура потребує кислого ґрунту, слід не забувати про режим помірного зволоження, через поверхневу кореневу систему рослини із цим потрібно бути дуже уважним», - додав власник «Екородини».

На відміну від звичайної лісової журавлини, великоплідна не така кисла, ягоди набагато більші, розміром із невелику вишню, шкірка більш цупка та глянцева.

«Ягода сама по собі дуже приваблива та має гідний товарний вигляд. За дотримання певного температурного режиму свіжою вона може спокійно зберігатися до весни», — стверджує фермер.

Приватизовувати чи ні державні сільгоспземлі?

У нинішніх умовах варто серйозно обговорити в експертному середовищі необхідність на конституційному рівні заборонити приватизацію земель сільськогосподарського призначення держвласності із поетапним їх виведенням із експлуатації та консервації, заявив експерт з аграрних питань, голова комітету підприємців АПК Торгово-промислової палати України, народний депутат Олег Юхновський, повідомляє «Дзеркало тижня».

«Саме цей ресурс планували сконцентрувати у Земельному банкові — одному з компонентів бізнес-проекту, задуманого тодішньою аграрною верхівкою. Фактично Мінагропрод перетворився на суб'єкта ринку. Формувалася потужна комерційна мегаструктура, до якої входили ПАТ «Державний земельний банк», ПАТ «Аграрний фонд», ДПЗКУ, зліплена із вцілілого майна збанкрутілої ДАК «Хліб України». А це — 36 підприємств загальною місткістю 2,96 млн т, що становить майже 10% сертифікованих потужностей для зберігання зерна в Україні. Цей монстр поступово розростався за рахунок державних підприємств, логістичних об'єктів і транспорту, сільськогосподарської техніки», — наголосив він.

13093

За його словами, перед ним стояло жорстке і прагматичне завдання Сім'ї: підім'яти під себе левову частку виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, повністю перебрати на себе експорт, витіснивши ключових гравців із цього ринку, у тому числі і транснаціональні компанії.

«Для такого розмаху потрібні чималі кошти. Їх черпали з бюджету, відповідно «підрихтувавши» аграрне законодавство. Це давало змогу більш-менш легально послуговуватися державним ресурсом, китайським зерновим кредитом. Ну, а діяння цього комерційного локомотива прикривали таким собі фіговим листком — ще однією недолугою стратегією «Рідне село». Забавка для широкого загалу! Нею спекулювали уряд, міністерство…», — заявив він.