Новини аграрного сектору

Фермери бояться виходити на новий рівень в овочівництві

Українським фермерам досить складно збувати овочеву продукцію всередині країни за високими цінами, повідомив регіональний менеджер компанії «HM.CLAUSE» в Україні, Білорусі та Молдові Григорій Іванов, пише «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Перш за все, за його словами, це пов'язано з помітним зниженням платоспроможності населення через девальвацію. При цьому лише деякі українські господарства мають досвід прямих поставок у роздрібні мережі. Хоч і умови там не найзручніші для виробників овочів.

«Головна причина того, що фермери поки не у змозі безпосередньо працювати з супермаркетами, полягає у тому, що один виробник практично не може гарантувати стабільні поставки продукції протягом всього року», — зазначив він.

За його словами, вихід з ситуації — кооперація.

«Однак наші аграрії поки не готові на такий крок, оскільки ними більшою мірою керують ментальність, страх і бажання заробити сьогодні і відразу, ніж реальне розуміння ситуації. На мій погляд, повинен пройти не один рік і змінитися не одне покоління фермерів, перш ніж українські виробники усвідомлять, що тільки об'єднання і кооперація дають можливість розвивати цей бізнес більш ефективно і максимально уникнути проблем з реалізацією», — підкреслює Григорій Іванов.

0401001

Щодо перспектив експорту він підкреслює, що українська продукція може бути дуже конкурентоспроможною на європейському ринку у силу досить високої якості і меншої собівартості. Проблема у тому, що виробники України мало обізнані про потенційні зовнішні ринки збуту. Спроби вивчити їх виявляють поодинокі господарства, при цьому немає будь-якої інформаційної підтримки з боку держструктур, зокрема — Мінагропроду, завдяки якій фермери змогли б більше дізнатися про європейський ринок, про вимоги покупців, сертифікації, нормах і т.д.

«Я знаю точно, нас бояться в Європі, зокрема у Польщі та сусідніх країнах, тому що українська продукція не поступається в якості місцевій, але при цьому — дешевша. У т.ч. за рахунок недорогої робочої сили. Тобто можна сміливо сказати, що ці двері для нас відкриті, проблема у тому, що у них ніхто не йде», — констатував експерт.

Також додав, що українські фермери практично не проявляють активності для розуміння і освоєння цього ринку, навіть незважаючи на те, що Україна вже має приклади успішних поставок українських овочів на ринок ЄС.

Молдова. Фермери повернуть державі €676 тис.

Сільгоспвиробники Молдови, які порушили контрактні умови освоєння виділених їм субсидій, повернуть державі 15 млн леїв (€676 тис.), пише «АПК-інформ: овочі і фрукти» з посиланням на NOI.md.

Порушення були виявлені у них під час проведеної у січні-липні 2016 р. перевірки близько 800 сільгоспвиробників з різних регіонів країни, які отримували субсидії у 2013-2015 рр.

0401002

Під час перевірок були виявлені численні порушення. У їх числі в AIPA назвали: повне або часткове відчуження товарів, на які були видані субсидії (у 14 сільгоспвиробників); приховування інформації про отримання грантів (у 5 сільгоспвиробників); неспроможність підприємств (у трьох сільгоспвиробників); відмова від інвестицій і вирубка плантацій (у трьох сільгоспвиробників) і т.д.

З урахуванням виявлених порушень контрактних умов освоєння виділених їм субсидій аграрії повинні будуть повернути державі кошти.

Україні потрібно провести сертифікацію млинів — думка

Для стимулювання розвитку борошномельної галузі в Україні потрібно у першу чергу провести сертифікацію млинів, заявив радник голови компанії «Аграрний фонд» Сергій Сакіркін в інтерв'ю «АПК-Інформ».

«Просто крик душі! У країні офіційно понад 900 виробників борошна випускають 2,2 млн т продукції. Хто хоче, на чому хоче, де хоче може розмелювати пшеницю будь-якої якості і, називаючи це «пшеничним борошном», продавати за копійки», — зазначив Сергій Сакіркін.

За його словами, поняття продовольчої безпеки в Україні взагалі відсутнє. І рентабельність виробництва максимально близька до 0.

0401003

«В Україні працюють млини 1950-1980 рр. Для порівняння: у Німеччині 300 млинів виробляють 7,2 млн т. Борошно коштує у рази дорожче, ніж у нас, при однакових цінах на пшеницю. І хліб, відповідно, коштує дорожче. А чому, власне, хліб повинен коштувати копійки? Хто це придумав? », — додав радник голови «Аграрного фонду».

Він вважає, що стримуючим фактором розвитку борошномельної галузі України є те, що вкрай низька маржинальність цього виду бізнесу відлякує потенційних інвесторів. А власники не мають можливості вкладати кошти у модернізацію у зв'язку з тривалим терміном повернення інвестицій.