Агро-новини 4 грудня
Новини аграрного сектору.
Як зміняться ціни на продукти до кінця року?
Невдовзі літр молока в магазинах подорожчає на 50 копійок, твердий сир — на 10 відсотків, вершкове масло — на 15. Так вважає Василь Вінтоняк, директор консалтингової компанії "Інфагро".
Ціни зростатимуть не одразу, а в кілька етапів. Основна причина — збільшення вартості сировини. Якісне молоко додало в ціні майже на гривню, тепер його закуповують по 5,5–6,3 гривні. У вересні та жовтні Росія дозволила деяким українським заводам завозити на свою територію сири й молочну продукцію. Це пожвавило попит, підняло закупівельні ціни.
Ірина Паламар, голова асоціації тваринників України, каже, що ціни на м'ясо можуть традиційно зрости перед Новим роком. Відсотків на 10, не більше. Бо попит на нього й так невеликий. В Україні в середньому кожен житель споживає 55 кілограмів м'яса на рік: курятини — 24, свинини — 23, інші види — вісім. У країнах Латинської Америки, США на душу населення припадає до 160 кілограмів на рік. Зараз у магазинах продають переважно вітчизняне м'ясо. Імпортувати стало невигідно через курс долара.
Олександра Ковальчук, експерт Українського клубу аграрного бізнесу, констатує: другий місяць ціни на хліб не змінюються. Суттєвого здорожчання до кінця року не прогнозуємо. Можливо, відсотків на 5–10, зросте вартість гречки. Цього року її менше посіяли.
Зараз борщовий набір коштує 46 гривень. До кінця грудня за нього віддасте близько 50. Яйця в листопаді продавали на 10 відсотків дорожче.
«Газета по-українськи»
Експерти визначили шлях для розвитку тваринництва
В Україні відсутні стимули для розвитку тваринництва, зазначають експерти ГО Agro.ReformsUA.
Процес постійного падіння поголів’я ВРХ викликаний низкою причин: це і недостатнє фінансування тваринництва з боку держави, висока собівартість вирощування великої рогатої худоби, а також вивізне експертне мито, що робить українську ВРХ та овець не конкурентоспроможними на міжнародному ринку.
Щоб дати поштовх розвитку тваринництва, експерти пропонують врегулювати питання вивізного мита на живу сировину.
«Ми розробили законопроект, яким планується скасувати вивізне мито на живу худобу, яке сьогодні складає 15%, а ще в 2007 р. становило 50%», — заявив експерт із земельного та аграрного права ГО Agro.ReformsUA Дмитро Сімашко.
Важливо зазначити, що скасування Україною вивізних мит було є однією з ключових вимог ЄС в рамках переговорів щодо створення зони вільної торгівлі та укладання Угоди про асоціацію.
«При розробці законопроекту ми ставили за мету стимулювати розвиток тваринництва та підвищити інвестиційну привабливість галузі для іноземних партнерів і збільшити експортний потенціал. Самі ж фермери під час зустрічей в регіонах в рамках проекту «Дерегуляція проти корупції» за підтримки МФ «Відродження» говорили про те, що чекають від держави заохочень, а не перепон», — додає Олег Проценко, проектний менеджер Національної ради реформ.
Що є першочерговим у відкритті ринку земель?
Обов’язковим елементом майбутнього ринку земель сільгосппризначення повинна стати ефективна діюча система земельних торгів. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ярослав Краснопольський під час години запитань до Уряду у Верховній Раді України, пише прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
«Важливим є розвиток іпотеки права користування земельними ділянками. Також для ефективного функціонування ринку земель потрібно визначити обсяги цього ринку через проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення», — наголосив посадовець.
Також він додав, що разом з опрацюванням підходів до питань власне обігу земельних ділянок, паралельному опрацюванню підлягає цілий ряд факторів, які будуть невід’ємною складовою інфраструктури земельного ринку або впливатимуть на ефективність його функціонування.
«Однією з основних умов є повноцінне і скоординоване функціонування Державного земельного кадастру та Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що потребує наповнення бази даних кадастру відомостями про земельні паї, об’єднання в одну інформаційну систему систем земельного кадастру та реєстрації прав, надання максимально можливого доступу до інформації цих реєстрів. Також створення простої процедури виправлення помилок у Державному земельному кадастрі», — резюмував він.
Огляд підготував Орест Сарматський
