Двісті п’ять років минає з того часу, як у Бережанах було збудовано кам’яну ратушу із годинником-дзигарем курантового типу. Зауважу, що у той час, не кожне місто Галичини мало годинникову вежу.

Як розповів заступник директора Бережанського музею Микола Проців, очевидно, годинник тоді замовили у Бучачі, або у Львові, де були майстерні-дзигарні з виготовлення досить великих за розміром хронометрів. Як і колись, так і тепер, годинник у Бережанах ритм буднів та свят міста відбиває двома дзвонами. Один з них сповіщав про себе кожних 15 хвилин, інший - повну годину. У роки Першої світової годинник зупинися і так тривало аж до 1925-го, коли місцевий  магістрат, готуючись до 400-річчя надання Бережанам Магдебурзького права, замовив новий годинник. За архівними документами, над таким важливим завданням працював майстер із лемківського міста Кросно Міхал Месович. Кажуть, що у механізмі, задля точності, годинникар навіть використав рубіни. Але, вже в радянський період, під час одного із ремонтів, рубіни безслідно зникли і їх замінили металевими частинами. деталями. А потім, механізм годинника зазнав реконструкції у 70-х, 90-х роках…

DSC06239 (Copy)

DSC06228 (Copy)

DSC06240 (Copy)

DSC06227 (Copy)

DSC06360 (Copy)

DSC06238 (Copy)

DSC06233 (Copy)

DSC06230 (Copy)

DSC06229 (Copy)

DSC06225 (Copy)

 Фото автора