Берестяні листи зв'язкової з Тернопільщини можуть внести до списку спадщини ЮНЕСКО
Листи на березовій корі жінка писала у мордовських таборах
Листи, написані на березовій корі членкині ОУН-УПА Ярослави Онуферко планують внести до списку документальної спадщини ЮНЕСКО. Ці листи зберігають у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Про це розповіла завідувачка сектору нової і новітньої історії Любов Катеринюк пише Суспільне.
Листи жінка писала у мордовських таборах. Їх у 1990-х роках передала в музей сама зв’язкова.
Вона брала шматочки кори. Як вона її до такого стану доводила, це вже нажаль в неї так детально не розпитували. Ми й не знали, що це така велика цінність, що сьогодні, через 30 і більше років вони викликали таке зацікавлення і ввійдуть до каталогу ЮНЕСКО. Люди, які перебували в таборах, користувалися цією берестою. Це пов’язано з тим, що паперу не вистачало. Писати не було на чому, а хотілося тримати зв’язки з родиною, з рідним краєм. Люди додумувалися до такого. Не кожен може зробити такий лист, таку листівочку чи на ній писати", — каже Любов Катернюк.
Одна з листівок — в експозиції музею. Ще три зберігають у фондах.
Таких речей, як називали їх в історичній літературі «берестяні грамоти», збереглося дуже мало. Якщо взяти період Київської Русі, це вже стільки часу пройшло, а тут ХХ століття і такі от унікальні речі робили наші люди, які перебували в умовах табірного життя, але вони не втрачали інтересу до прекрасного, – розповіла Любов Катеринюк.
Спільну заявку до ЮНЕСКО від інституцій пам’яті подали Естонія, Латвія, Литва, Польща та Україна.
Те, що ми подали, це не значить, що їх вже внесено. Це буде дуже тривала процедура, на якій будуть розглядати абсолютно все, до найменших подробиць. Головне, щоб подолати протистояння російської федерації, бо ми майже впевнені, що вони оскаржуватимуть це подання. Нам вже потрібно готуватися до контраргументів. Чому це надзвичайно важливо для світу знати про от таку спадщину. Ми на 99% впевнені, що ми пройдемо технічний відбір. Дивилися експерти з Парижу ЮНЕСКО, то вони сказали, що фактично все бездоганно. Дуже гарно зроблена заявка. З технічного боку не буде перешкод, але тоді, коли вже вийде на обговорення і Росія зможе оскаржувати, це займе рік. Офіційно має бути розглянута ця заявка навесні 2025 року, — каже експертка робочої групи зі збереження культурної спадщини України при Європейській комісії Мілена Чорна.
На сайті Міністерства культури йдеться про те, що до цього списку планують включити 148 документів 1940-1965 років, з 31 інституції пам’яті. Це матеріали, створені політв’язнями та депортованими.
Фото Суспільного
