Про Івана Мазепу, день народження якого / 1687 р/. вшановується сьогодні, Тернопільська обласна бібліотека для дітей зібрала багатющий довідково-інформаційний матеріал.

І гетьман, і меценат.

У підбірку книг, довідників, фотоілюстрованих документів, публікацій «Виправданий історією: Іван Мазепа» увійшли матеріали про життя та діяльність Івана Мазепи – гетьмана Лівобережної України (1687–1709), мецената, покровителя національної культури, мистецтва, науки, православної церкви, постаті, навколо якої три століття точаться гострі суперечки, схрещуються різні, часто полярні думки.

Ці матеріали, розповіла директор бібліотеки Надія Новіцька, зібрала та упорядкувала бібліограф бібліотеки Марія Колопенюк.

«Ворожа Україні пропаганда докладала всіх зусиль для того, щоб протягом майже трьох століть зруйнувати правдивий образ видатного політичного і культурного діяча кінця ХVII століття, Великого гетьмана, який поклав своє життя на вівтар служіння Україні, йдеться у вступі до зібраних матеріалів. - Іван Мазепа прагнув вирвати Україну з-під царського гніту. Але це було майже утопією: бо не бачили тоді і не бачать зараз в Росії лиха більшого, як утворення незалежної соборної України».

Із зібраних архівних документів відвідувачі бібліотеки дізнаються, що Іван Мазепа увійшов у політичне життя України в тяжку для неї годину. Україна фактично тоді розпалася на дві частини, які боролися між собою: одна на боці Москви, інша – на боці Польщі.

Але Мазепа прагнув об’єднання або, принаймні, консолідації українських земель Гетьманщини, Правобережжя, Запорожжя і, за можливістю, Слобожанщини та Ханської України в складі єдиної Української держави.

«За час правління Мазепи Гетьманщина мала адміністрацію, законодавство, скарб, власну армію. Їй належали Чернігівщина, Полтавщина та місто Київ. У 1704 році приєдналася Правобережна Україна. У тодішній Європі Гетьманщину вважали окремою державою. Це був дуже ласий кусочок як для Польщі, так і для Росії. Та гетьман не збирався служити ні королю, ні цареві. Вдаючись до всіляких політичних та дипломатичних прийомів та засобів, він намагався служити тільки Україні, дбати по її самосітйни політичний та культурний розвиток, - йдеться у підготовлених Марією Колопенюк тогочасних свідченнях. – Доказом цього є надзвичайне піднесення в усіх галузях мистецтва: в архітектурі, різьбярстві, малярстві, графіці, прикладному мистецтві. Гетьман прикрашав українські міста новозбудованими та реставрованими чудовими храмами, своїм коштом та з військового скарбу збудував в Україні близько 20 церков. Не лише талант зодчого, а й винятковий художній смак гетьмана втілився в цих спорудах». Мазепа опікувався не лише культурою. В Гетьманщині поширювалося керамічне виробництво, ткацтво організувалось у фабричне виробництво полотна, сукна, шовку, розвивались водяні млини, паперові фабрики. Києво - Могилянська Академія – вища школа богослов’я, збудована гетьманом, стала справжнім модерним університетом. Коштом Мазепи був надрукований арабський переклад Євангелія. Гетьман був великим книголюбом і меценатом тогочасних видань, мав у Батурині добірну бібліотеку, сам захоплювався поезією і писав вірші.

У соціальній політиці спирався на козацьку старшину. Бажав створити освічену верству аристократії, яка допомогла б у побудові держави. Відновлював українську флотилію на Чорному морі.

Патріот чи «зрадник» ?

Але в цей же час росли соціальні протиріччя, розходження між старшиною і народом ставали дедалі більшими, розпочинався народний рух. Та ще й Петро І прислав наказ готуватися до війни зі Швецією. Це було занадто для гетьмана Мазепи. Адже й так багато козаків положили свої голови за інтереси Росії. «…іди, воюй, задля якої причини, задля чиєї користі?» – писав Мазепа царю. А сам, порадившись зі старшиною, вирішив віддатися під протекцію шведського короля, котрий гарантував Мазепі звільнення від чужого володіння і традиційні козацькі вольності.

Та фортуна була не на боці Мазепи. Росія перемогла в Полтавській битві. А це був кінець не тільки автономії Гетьманщини, а й життю України: знищено Батурин, багатства України стали власністю російської держави, українську мову оголосили «мужицькою», саме ім’я рідного краю стало забороненим.

Поразка Мазепи, як вважають історики, полягала в тому, що він більше покладався на дипломатію, ніж на армію та силу мас.

Гетьман зі шведським королем змушені були тікати під протекцію Туреччини. Мазепі проголосили анафему в 1708 році, як зраднику царя. А в 1709 році, 22 серпня гетьман помер неподалік Бендер, похований у Святогорському монастирі в м.Галаца (нині Румунія).

У книгах, документах, поезії.

Серед документів, які є в розпорядженні Тернопільської обласної бібліотеки для дітей , особливе зацікавлення викликають витяги з промови гетьмана Мазепи до урядників військових і цивільних козацької України напередодні розриву з Москвою 1708 року, думи Івана Мазепи, його листи та вірші, Маніфсет Івана Мазепи до українського війська і народу.

Тут же можна ознайомитися із більш як десятком книг про гетьмана. Також запропонована добірка із близько півсотні публікацій про Івана Мазепу в періодиці. Окремі матеріали розповідають про образ великого діяча української державності у художньому слові, є і довідники про життя та діяльність Івана Мазепи. Істориків, краєзнавців зацікавить видання, перекладене із шведської мови. Йдеться про про книгу «І. Мазепа: історичні картини», матеріали до уроку вивчення поеми Володимира Сосюри «Мазепа», книги «Постать гетьмана Мазепи очима двох слов’янських письменників», «Герой 67 іноземних літературних творів» / І.Мазепа у зарубіжній літературі/.

 -  Як і кожна людина, Мазепа не був ідеалом. Усього траплялось на його життєвому шляху: і перемог, і помилок, і успіхів, і невдач. Як справжній державний діяч і хороший дипломат, він враховував потреби своєї доби, був, коли треба, то «лисом», то «вовком», та, передусім,– людиною з високою гідністю, патріотом, який після довгих вагань все ж вирішив піднятися проти тиранії Петра І і зробив відчайдушну спробу вирвати Україну з-під гніту Росії. Хоч фортуна була не на його боці, та Україна записала на скрижалі своєї історії золотими літерами ім’я гетьмана Мазепи,- робить висновок головний бібліограф Тернопільської обласної бібліотеки для дітей Марія Колопенюк в зібраних матеріалах про українського гетьмана Івана Мазепу.

Орест САРМАТСЬКИЙ

Фото надано Тернопільською обласною бібліотекою для дітей.

Фото2 Собор Вознесіння, збудований у Переяславі коштом І. Мазепи.

Фото 3 Соборна церква Миколаївського військового монастиря на Печерську у Києві, зведена коштом І. Мазепи, у 1690–1695 р.
Фото 4 Богоявленський собор Братського монастиря (1690–1693рр.), збудований коштом гетьмана.