Біда прийшла у природний заповідник «Медобори» на Тернопільщині (фото)
У природному заповіднику «Медобори» масово всихає сосна.
На окремих ділянках половина насаджень всохла
У природному заповіднику «Медобори» більше 800 га хвойних насаджень, з яких 405 га – соснові. Для території заповідника сосна є інтродукованою породою. Тут вид зростає поза межею природного ареалу, в умовах, які не є для нього сприятливими. Через це насадження сосни часто пошкоджуються хвоєгризучими шкідниками та особливо інтенсивно кореневою губкою, що призводить до всихання, найчастіше ще в молодому віці, - повідомляє сайт природного заповідника.
- Наприкінці літа поточного року при лісопатологічному обстеженні служба державної охорони природного заповідника «Медобори» зафіксувала різке та інтенсивне всихання соснових насаджень. Сосна всихає куртинами, які налічують від 5-10 до 30-40 дерев. Здебільшого всихає верхівка крони, тоді як решта нижніх гілок частково залишаються зеленими. В окремих деревостанах (на ґрунтах із близьким заляганням вапняків, а місцями їх виходами на поверхню) спостерігається до 50% всохлих дерев.
Це, ймовірно, пов’язано із тривалими надзвичайно посушливими періодами цього та минулого років, високими літніми температурами повітря та зниженням рівня ґрунтових вод.
Служба державної охорони та науковці природного заповідника «Медобори» здійснюють нагляд за всихаючими сосновими насадженнями.
Водночас, як повідомляє «ZIK», протягом останніх років подібна ситуація спостерігається й в інших областях, зокрема, на Львівщині. Лише за даними Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, зараз йдеться про 960 га лісів – і ці площі збільшуються. Це стосується також Білорусі та Польщі. Науковці пояснюють, що це насамперед пов’язано із кліматичними змінами, зменшенням кількості опадів, що призводить до ослаблення захисних функцій дерев та сприяє розмноженню стовбурових комах, які прискорюють відмирання сосняків.
Соснам бракує вологи
Проблема всихання сосни на території України почалася у 2010-2012 рр. Перші сигнали надійшли із Житомирського Полісся, стверджує доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Володимир Крамарець. За словами науковця, Львівщина стикнулась із цим рік-два тому. А цього року проблема загострилась дуже сильно.
- Процес проходить дуже швидко з кількох причин. По-перше, в останні роки у нас дуже високі температури повітря при малій кількості опадів, – пояснив Володимир Крамарець. – Сосна – порода, яка може рости у різних умовах – від вологого ґрунту до досить сухого. Але якщо вона звикла до одного рівня вологи, то зараз її не отримує, бо спостерігається падіння ґрунтових вод. А це наслідки меліорації, яку проводили у 60-70-х рр. ХХ століття, і вплив посушливих років.
Він також наголосив, що за останні роки у селах дуже обміліли криниці, в них влітку зникає вода: «А ліс – живий організм, що звик жити у певних умовах при певному режимі зволоження. Тому саме ліс найперше страждає від таких змін».
Дощі стали короткими і локальними
Метеорологи відзначають, що за останні шість років кількість опадів на Львівщині дійсно зменшилась. Начальник відділу метеорологічних прогнозів Львівського регіонального центру з гідрометеорології Надія Ясюренко зазначила, що за цей період найвологішим був 2010 рік.
- Якщо раніше у нас влітку могли бути дощі, які затягували майже всю область і тривали один або декілька днів, то зараз тривалі опади – це рідкість, – зазначила метеоролог. – Ми пов’язуємо це з тим, що практично немає виходу південних циклонів, які б приносили затяжні та інтенсивні дощі. Якщо раніше вони приходили щонайменше десять разів на рік, то зараз до п’яти. І теперішні циклони лише приходять та йдуть, - підкреслює Надія Ясюренко. Говорячи про локальні зливи, метеоролог зазначила, що за кілька годин у певному місці може випасти місячна норма. Але на загал місяць вважатиметься сухим, бо опадів дуже мало.
Стовбурові нематоди стали загрозою для дерев
Директор Інституту екології Карпат НАН України д.б.н. Микола Козловський додав, що протягом останніх років збільшилась тривалість теплого періоду, а зими тепер не такі холодні. Це призвело до того, що протягом останніх десяти років вегетація рослин починається на 10 днів швидше і завершується на 10-15 днів пізніше. Тобто, якщо раніше середня тривалість вегетації становила 84 дні, то зараз це приблизно 100-115 днів.
- За рахунок цього шкідники дерев мають можливість дати не лише одне потомство, а кілька. Тому значно погіршилась ситуація», – наголосив М. Козловський і зазначив, що тепер причиною всихання сосен є навіть стовбурові нематоди, які завжди жили на дереві і не приносили йому шкоди.
Сприяє всиханню сосен і розвиток групи комах, які живляться на стовбурі дерева. Вони живуть у соснових лісах віками, але останнім часом з’явилися сприятливі умови для розвитку так званого верхівкового короїда та інших видів стовбурових шкідників.
Проблема всихання сосен не знає кордонів
Фахівці відзначають, що сосни всихають не лише в Україні. З такою проблемою стикнулися і в Білорусі, і в Польщі. Саме тому нещодавно в державному підприємстві «Рава-Руське лісове господарство» відбувся спільний українсько-польський семінар щодо всихання соснових насаджень. Лісівники з обох країн поділилися досвідом боротьби з цією проблемою.
- Від колег з польського боку прозвучало питання, чому на Львівщині досі не забрали з лісу всохлі дерева, не усунули причини всихання (тобто короїдів), – розповів Володимир Крамарець, який доповідав під час семінару. – Наші лісівники пояснювали, що зараз перебувають під пильним наглядом громадських організацій, різних контролюючих установ. Тому кожен крок мусить бути виваженим, - каже Володимир Крамарець.
За словами науковця, саме тому лісівники не можуть зрубувати великої кількості дерев.
- Польські колеги не розуміють, як певні дії лісівнику може диктувати людина без освіти, без спеціальних знань. У них також були подібні спроби. Але у Польщі відповіли таким критикам з громадських організацій: «Добре, хочете, щоб ми не рубали, то дайте документ, що ви берете відповідальність на себе». Ніхто цього робити не схотів», – пояснив В. Крамарець.
Саме тому, за словами науковця, у Польщі лісівники йдуть попереду короїдів, а в Україні – слідом за ними.
Для збереження лісу потрібно вчасно рубати дерева
Володимир Крамарець наголошує, щоб вберегти ліс, потрібно вчасно рубати хворі та заселені короїдами дерева.
- У наших умовах – це кінець травня – початок червня, коли короїд знаходиться під корою в деревині. Коли ми забираємо пошкоджені дерева, то одночасно боремося з короїдом. Якщо цього не робити, то з одної сім’ї із 5-7 комах за місяць-півтора з’являється 60-70 особин молодого покоління, які заселяють нові дерева. Відповідно, ми маємо геометричну прогресію збільшення кількості шкідників, чисельність та шкідливість яких наростає лавиноподібно. В наших умовах короїди можуть заселяти нові дерева сосни кілька разів протягом літа, тому польські колеги надають такого великого значення власне весняній боротьбі – це різко знижує активність шкідників в літній період», – наголосив фахівець.
- Цей ліс садили для того, щоб він дав продукцію, – додав М. Козловський. – Він має виконувати і економічну функцію (деревина і інші супутні речі), і екологічну (затримував воду, щоб не було ерозії), і соціальну (відпочинок, робота людей у лісі). На це потрібно дивитись комплексно. Якщо ж дерева посадили, щоб зрізати, а вони зараз вмирають, то що з ними робити? Тримати? Це не вигідно, - каже науковець. За його словами, на місці вирубаних насаджень потрібно формувати уже зовсім інший деревостан. Цим повинні займатися лише професіонали.
Петро Овчарик
Фото – природний заповідник «Медобори», відкриті джерела
