25 березня християни святкують Благовіщення – тепер за новоюліанським календарем, який ухвалила Православна Церква України. Водночас деякі православні церкви, що дотримуються старого стилю, відзначатимуть це свято 7 квітня.
Благовіщення - свято, сповнене вікових традицій та народних вірувань.
У цей день , згідно з Євангелієм, коли Марії було 12 років, архангел Гавриїл сповістив їй про народження Божого Сина.
Свято відзначали ще з III століття, і воно має як біблійне, так і народне підґрунтя. Цей день вважається символом перемоги весни над зимою.
Благовіщення завжди відзначають урочисто, навіть якщо воно збігається з Великоднем. У цей день дозволяється послаблення посту. Тривалість святкувань залежить від церковного календаря: свято може тривати один або три дні.
Про що молитися біля ікони Благовіщення?
- Перед іконою Благовіщення віруючі просять:
про захист і благословення сім’ї; - про дар мудрості й смирення;
- про народження дітей та благополучне материнство;
- про підтримку у складних життєвих обставинах.
Церква не накладає жорстких обмежень на цей день і допускає полегшення посту. Втім, в українській культурі збереглися певні заборони, що стосуються святкування Благовіщення.
З цим святом пов’язана приказка: «Птах гнізда не в’є, дівчина коси не плете», яка нагадує про заборону на будь-яку працю в цей день. Також у народі вірили, що не варто вирушати в далеку дорогу, особливо на заробітки, адже це могло принести невдачу.
Повір’я та прикмети на Благовіщення
Благовіщення символізує прихід весни, оживання природи. В цей день весна переборює зиму, а Бог благословляє всі рослини. А ще – прокидаються ведмеді.
На Благовіщення категорично заборонено працювати, кажуть, що в цей день навіть пташка гнізда не в’є. Також є повір’я, що колись зозуля вила своє гніздо на свято і за це Бог відібрав їй пам’ять – тепер вона підкидає свої яйця в чужі гнізда.Селяни раніше вірили, що не буде добра з приплоду домашньої худоби, що з’явився на Благовіщення, тож його одразу пускали на м’ясо.
Попри те, що на Благовіщення весна вступає в свої законні права, селяни все ж казали, що в цей день «зими не лай і сани не ховай». Ось ще прикмети цього святкового дня:
- Якою буде погода на Благовіщення, такою ж і на Великдень;
- літо буде не врожайним, якщо на Благовіщення лежить сніг;
- Гарна погода – до гарного врожаю;
- Благовіщення без ластівок – холодна весна;
- Дощ на Благовіщення – вродиться жито і гриби, сніг – огірки;
- Досвіт на Благовіщення без вітру й тепла – буде гарний врожай.
Обряди і звичаї на Благовіщення
Українські селяни дотримувалися низки обрядів, пов’язаних із Благовіщенням. Одним із них був зачинок великодніх хороводів – у цей день дівчата виходили на природу й починали співати перші веснянки, які потім звучали аж до Провідної неділі після Великодня.
Окрім того, громада вирішувала, «хто і коли буде обробляти поля вдів та сиріт». Ця традиція мала назву «Вдовиний плуг». Вважалося недопустимим працювати на власних полях, якщо занедбаними залишалися землі сімей, що втратили годувальника.
Зі святом також пов’язаний вислів «топтати ряст». У цей день люди йшли до річки, шукали кущик рясту або сон-трави й, ступаючи по них босоніж, промовляли: «Дай, Боже, діждати і на ту весну ряст топтати».
Фото з відкритих джерел
