Щоразу Чортків подобається все більше і більше.

Ось центр, де височіє величний костел,  чиї гострі шпилі, здається, торкаються хмар. Погано, що фотографувати його важко — перед ним завжди понапарковано автомобілів.

Піднімаєшся трохи вище — пліч-о-пліч стоять дво-три поверхові будиночки. Ззовні гарно декоровані, всередині з красивими сходами, часто дерев'яними. Тож ніколи не відмовляю собі в приємності пройтися й порипіти ними, торкнутися поручнів.

Але найцікавіше у Чорткові — навіть не це.  Видається, тільки тут така сила-силенна віл з маленькими вежами. Вони нагадують якісь чарівні помешкання. Не тільки своєю красою, а й тим, що є велемовними знаками минулого, трибу життя, котрий вже відійшов у засвіти.

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото автора