Вони обоє жили своє звичне життя, Сергій займався бодибілдингом, Андрій виховував двох доньок, однак повномасштабне вторгнення змусило братів Ушкевичів із села Озерна на Тернопільщині змінити свої плани. Одразу з перших днів молодший брат Сергій пішов на фронт. Андрій спершу возив волонтерську допомогу, а потім теж вступив до лав ЗСУ. На жаль, обоє братів загинули у 2022 році. Рідні просять підписати петиції про присвоєння звання Героя України Андрію та Сергію Ушкевичам. 

Андрій їздив дорогами, куди цілився ворожий танк. На зворотному шляху додому на Тернопільщину вивозив людей у безпечні регіони. Коли ворог відступив з півночі України, Андрій приєднався до військового підрозділу брата Сергія, щоб бути з ним пліч-о-пліч. Разом брати брали участь у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, – йдеться у тексті петиції Андрія Ушкевича. 

Брати Сергій та Андрій Ушкевичі

Андрій Ушкевич жив цікаве і насичене життя, завжди був готовий прийти на допомогу, підставити плече, взяти відповідальність на себе. Був шляхетним, порядним, розсудливим, небайдужим і понад усе прагнув справедливості, йдеться у петиції. Він ніколи не шукав легких шляхів, за що б не брався, доводив до кінця. Відважно виконав свій обов’язок громадянина України. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Перебуваючи завжди у зонах активних бойових дій, ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре. Під час військової служби отримав два бойові поранення-контузії. Мав часткову втрату слуху, але продовжував воювати у лавах Збройних Сил України. 

Я пишаюсь своїм чоловіком, а доньки – своїм батьком-Героєм. Батьком з великої літери. Андрій усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій. Він не вважав себе героєм, але загинув як Герой, поклавши своє життя на вівтар української незалежності. Вічна Тобі памʼять і шана, найкращий з кращих, наш Воїне, – написала у тексті петиції дружина полеглого захисника Андрія Ушкевича Ірина. 

Андрій Ушкевич з дружиною та доньками

Сергій Ушкевич вчився в Озернянській школі, змалечку любив спорт і танцювальне мистецтво, займався брейк-дансом. Після 9-го класу навчався в Дубенському фаховому коледжі культури і мистецтв на спеціальності хореографія. Потім продовжив навчання у Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтв. Став еквілібристом і працював у столичній цирковій групі. Зі своїм творчим колективом їздив з виступами у Хорватію, Словенію, Туреччину. Сергій готувався до чемпіонату міста Києва з бодибілдингу.  

Старші люди ніжно згадують про нього: «золота дитина». Йому навіть побратими дали військове псевдо Золотий. Вірний, веселий друг, душа компанії! Щира, добра посмішка завжди. Після боїв на Київщині став військовим інструктором зі стрілецької справи у 169 Навчальному Центрі «Десна» ім. князя Ярослава Мудрого. А згодом тримав рубежі на Харківському напрямку у складі 92-ї окремої механізованої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка разом із рідним братом Андрієм, – йдеться у тексті петиції. 

Сергій Ушкевич

Андрій Ушкевич загинув 3 листопада 2022 року від отриманих вибухових поранень, несумісних з життям, під час виконання бойового завдання у Луганській області. Йому було 36 років, без батька залишилось дві донечки.  Сергію було 27 років. Він загинув в бою 17 липня 2022 року, не даючи ворогу просунутись на Харків. Історії цих захисників заслуговують великої вдячності та шани, і найменше, що ми можемо зробити – це підписати петиції. 

Петиція про присвоєння звання Героя України Сергію Ушкевичу: https://petition.president.gov.ua/petition/232466

Петиція про присоєння звання Героя України Андрію Ушкевичу: https://petition.president.gov.ua/petition/232434 

Читайте також: У Тернополі відбудеться вечір пам’яті захисника Віктора Гурняка.

Фото з фейсбук-сторінки Ірини Ушкевич