Родом Ірина з міста Старокостянтинів Хмельницької області. Хотіла навчатися у Тернополі на англійській філології. Вступила на українську з англійською. Малює з трьох років. Тато – художник, працював вчителем у художній школі. З  чотирьох років брав з собою на уроки Ірину. Мама любить також малювати, тож привчали дівчину до мистецтва змалку. З шостого класу записалася до художньої школи офіційно. Про навчання згадує: – Коли приходили мали одне запитання: «Що малювати?». У кожного були свої завдання, часто малювали картини, які залишалися незакінченими через брак часу. За рік мали намалювати двісті картин. У старших класах малювали натюрморти, портрети химер, білих глиняних людей, ліпили з гіпсу. Спочатку не все виходило, але любов до творчості не згасала. У четвертому класі художньої школи, а у звичайній – дев’ятому класі, почала малювати портрети. Надихала Іру її найкраща подруга Таня Бондар, яка дуже гарно малювала. Попри навчання не за фахом Ірина й зараз малює. У її роботах переважає абстракція та портрети. Любить чорно-білі відтінки, контрасти. Відчуває, що є бажання також до архітектури. Зізнається, що намалювати може не кожного. – Так, буває приємна зовнішність, але братися за олівець чогось не хочеться. Інколи заставляла себе, бо просять, але все рівно нічого не виходило. Потрібне натхнення. Портрет однієї дівчинки малюю роки з три. А іншу – за три дні, і портрет готовий. Хоча, каже, інколи до рук потрапляють випадкові фото, які змальовує. Свої роботи продавати не хоче, бо виходитимуть зовсім інші. Яскрава робота – портрет американської акторки Меган Фокс до якого зробила колажний капелюх. Щодо планів та мрій, є одна найзаповітніша: якнайшвидше відвідати замок Нойшванштайн у Німеччині та намалювати його осінній пейзаж. Зараз поки обклеїла фотографіями замку півстіни.