Щорічно у липні відзначається Міжнародний День Дністра

Спочатку трохи історії. Шість років тому у Тернополі Басейнова рада Дністра, до складу якої входять представники областей України і Молдови ухвалили відзначати Міжнародний день Дністра. Тоді начальник Дністрово-Прутського басейнового управління водних ресурсів відзначив, що ідея святкування Міжнародного дня Дністра в Україні полягає в тому, щоб нагадати всім мешканцям басейну про культурну та природну цінність унікальної річки, про традиції корінних мешканців виявляти турботу та бути відповідальним за природне багатство Дністра.

Початок –  із джерела 

Як повідомили у Тернопільському обласному управлінні водних ресурсів, річка Дністер належить до категорії великих річок і є другою рікою на території нашої держави після Дніпра. Дністер починається з невеликого джерела, розташованого в південній частині масиву Верхньодністровські Бескиди (Українські Карпати), на південний захід від гори Розлуч, на висоті 818 м над рівнем моря. Довжина річки 1362 км (в Україні – 705 км), площа басейну 72 100 км2. Басейн річки лежить у межах трьох країн: Польщі, України та Молдови. В Україні він займає значну частину територій семи областей (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська області).

У межах Тернопільської області Дністер має довжину 262 км, площа водозбору становить 11 307 квадратних кілометрів.  Лівобережні притоки: Золота Липа, Стрипа, Коропець, Серет, Нічлава та Збруч помітно збільшують водність річки. Найживописніший відрізок Дністра довжиною в 250 кілометрів знаходиться між устями рік Золота Липа і Збруч на межі чотирьох областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької. Тут річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України. Місцевість багата пам’ятками історії та культури (431 шт.), архітектури (72 шт.), сприятливими рекреаційними ресурсами. Саме тому традиція сплавів у цих місцях сягає понад 70 років. Десяток карстових печер і гротів, які знаходяться у вапняках, невеликі водоспади – “Дівочі сльози”, що збігають по зарослих густими мохами скелях, які зустрічаються по всьому маршруту, являють собою унікальної краси видовище.

дн02

 Парки, заповідники та ГЕС

Вздовж Дністра створено чимало заповідних зон — національних природних парків, заказників, пам’яток природи. Найбільшими заповідниками є «Регіональний ландшафтний парк «Верхньодністровські Бескиди» (Львівська область), «Галицький національний природний парк» (Івано-Франківська область), «Національний природний парк «Дністровський каньйон» (Тернопільська область), «Хотинський національний природний парк» (Чернівецька область), «Національний природний парк «Подільські Товтри» (Хмельницька область), «Нижньодніпровський національний природний парк» (Одеська область). У річковому басейні Дністра розміщений Дністровський каскад ГЕС. Дністровська ГЕС (1973-1983 рр.) потужністю 702 МВт розташована біля м. Новодністровськ Чернівецької області. Гребля ГЕС створила водосховище довжиною 194 км з площею дзеркала 142 квадратних кілометри. Максимальна глибина водосховища – 124 м, основне призначення – гідроенергетика. Водосховище дозволяє здійснювати сезонне регулювання стоку Дністра з переходом на багатолітнє і забезпечити зрошення 500 тис. га орних земель. Крім того, вже багато років населені пункти Молдови і України, розташовані на берегах Дністра від ГЕС до Чорного моря, не страждають від руйнівних дій паводків і весняних льодових заторів.

За 20 км нижче за течією від Дністровської ГЕС-1 біля с. Нагоряни Вінницької області споруджено буферний гідровузол – Дністровське водосховище-буферне (довжина 19 км), призначене для вирівнювання попусків з Дністровського водосховища-головного та їхнього впливу на р. Дністер при добовому і тижневому регулюванні потужності Дністровської ГЕС-1. Ліворуч від греблі буферного водосховища споруджено невелику Дністровську ГЕС-2 (2000-2009 рр.) потужністю 40,8 МВт. Дністровська ГАЕС (будівництво розпочалось у 1983р.), одна з найбільших у світі гідроакумулювальних електростанцій, знаходиться біля села Розкопинці Сокирнянського району Чернівецької області. Дубоссарська ГЕС (Молдова) – четверта ГЕС каскаду гідроелектростанцій на Дністрі потужністю 48 МВт, побудована у 1950-1954 роках, внаслідок чого утворилося Дубоссарське водосховище, яке здійснює тижневе і добове регулювання стоку.

дн03

Водна транспортна артерія і рибне місце

Дністер впродовж багатьох тисячоліть відігравав роль основної транспортної артерії, що зв’язувала Прикарпаття і Пониззя з Балканами і Близьким Сходом. Сьогодні використання Дністра для судноплавства вкрай обмежене – придатні для цього українські ділянки річки в нижній течії і поблизу Могилів-Подільського дуже короткі. Вантажне судноплавство здійснюється на Дністровському водосховищі, а в декількох місцях між берегами річки влаштовані поромні переправи (напр. Устя (Хмельницька область) – Вороновиця (Чернівецька область)).

Дністер досить широко використовується для вилову риби (до 500 тонн щорічно), основний улов якої припадає на лиман і гирлову ділянку річки. У даний час водні ресурси Дністра широко використовуються в зрошенні, промисловому, комунальному та сільськогосподарському водопостачанні. За кілометр від кордону з Молдовою на рукаві Дністер розташований водозабір Білгород-Дністровської зрошувальної системи. Нижче вода відбирається водопровідною станцією «Дністер», а також Маяк-Біляївською та Троїцько-Граденіцкою зрошувальними системами. Лише однією водопровідною станцією «Дністер» для водопостачання Одеси, Іллічівська щорічно відбирається понад 300 млн куб м. води.

Заводи, фабрики та побутові заводи

Ще двадцять років тому найважливішими забруднювачами  Дністра - великі нафтопереробні та хімічні підприємства. Всього в басейні Дністра було зосереджено 520 підприємств, які постійно забруднювали річку. В той час у Дністер щорічно потрапляло біля 10 тис. т органічних речовин, 8 тис. т зважених речовин, 6 тис. т мінеральних солей, 5 тис. т азоту, до 2 тис. т ядохімікатів, 1 тис. т нафтопродуктів, біля 700 т важких металів, 200 т поверхневоактивних речовин, 150 т різних барвників, тощо. На берегах приток Дністра розташовані такі промислові гіганти: ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина», ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ПАТ Стебницьке гірничо-хімічне підприємство Полімінерал, ТОВ «Карпатнафтохім». На сьогоднішній день, із зниженням обсягів виробництва промислове навантаження значно знизилося, хоча інші види забруднень не зменшилися. Залишаються загрожуючими обсяги змиву в басейн Дністра хімічних добрив, що застосовуються в сільському господарстві на прилеглих територіях. Проте найбільш гостру проблему в басейні створюють скиди неочищених стічних вод. Ці стоки складають приблизно 10-15 % річкової води Дністра. Останнім часом людське недбальство призвело до того, що прибережні зони річок заполонили побутові відходи та пластик. Від подібного лиха потерпають і річки, в руслах яких виникають цілі сміттєві затори. Водогосподарські організації Тернопільщини закликають небайдужу до стану навколишнього природного середовища громадськість долучатись до екологічних акцій, присвячених всесвітнім дням води, довкілля, Дністра, акцій «До чистих джерел». Пам’ятаймо: забруднюючи річки, навколишнє середовище, людина забруднює своє життя, створює собі проблеми, хвороби. Брудна вода – це ворог людини. Чисті водойми – це чиста душа людей, це спокій за себе і своїх дітей. Все починається з малого, зберегти малі річки – це дати життя та надію великим рікам!

дн04

Фото:  Тернопільське обласне управління водних ресурсів,