200 сортів винограду вирощує на присадибній ділянці Роман Єфименко у селі Лисогірка Летичівського району, що на Хмельниччині. 

У його колекції гігантські сорти, одна ягода в яких важить 30 грамів, а гроно досягає ваги у півтора-два кілограми. Про це пише agronews.ua. 

– Перші сорти винограду посадив 12 років тому. З того часу потихеньку почали збирати свою колекцію. Виноград – це така культура, яку треба доглядати 365 днів в рік, – наголосив фермер.

У колекції Романа Єфименка є столові, мускатні, десертні, кишмишні, винні сорти винограду тощо. Серед них є сорти з великими гронами масою 1,5-2 кілограми або ж з великими ягодами, кожна з яких має вагу 30 грамів та розміри більше як 5 копійок.

– Найбільші ягоди цього року – це в нас Дар’я, теж її буде під 30 грамів, тобувський рожевий, в кожного винограду є свої плюси і свої мінуси. Монарх велика ягода. Але велика ягода – це не завжди гарний смак. Хочеться, щоб була не тільки велика ягода, але й щоб велика грона і щоб на кущі був досить таки непоганий врожай, – каже Роман Єфименко.

Свою колекцію винограду Роман Єфименко формував, виходячи з якостей винограду та його адаптації до умов регіону. Зокрема, сорти з Херсонщини та Одещини гарно пристосовані до клімату, тому й дають гарний врожай, каже чоловік. Додає, має сорти з різних куточків світу.

– Є японські сорти, є американські кишмишні сорти, багато українських сортів. Останніми роками у нас клімат стає сприятливим до вирощування винограду, – розповідає фермер.

При належному догляді з одного куща винограду можна зібрати від 20 до 40 кілограмів плодів. У наступні кілька років чоловік планує збирати три-чотири тонни винограду з присадибної ділянки. Мріє про власну виноробню.

Роман Єфименко додає, що за певних температурних умов зберігання зрізані десертні грона винограду можна подавати у свіжому вигляді на новорічний стіл та навіть скуштувати у березні.

1402 (Copy)

Українська фермерка виготовляє рекордну кількість сортів сирів: 50 видів

Навчитися виготовляти десятки видів італійських, нідерландських та інших сирів та пропонувати асортимент продукції не гірший, ніж у дорогому європейському магазині змогла жителька села Світязь Шацького району, що на Волині Лариса Шелуха.

Про це повідомляє «Волинь Online», пише agronews.ua. 

Маючи освіту бухгалтера, вона з 1994 року разом з чоловіком Юрієм займалася торгівлею, продаючи молочну продукцію на ринках. Задум робити власні сири у підприємниці виник давно, понад десять років тому, однак навчатися сироварінню жінка розпочала лише два роки тому. Коли вона вирішила займатися виготовленням сирів, чоловік підтримав цю ініціативу.

– Стартовий капітал збирали власними силами разом із чоловіком, маючи своє приміщення. Ми взяли у кредит маленьку сироварню та потрохи виготовляємо сири. Програм, які сприяли б підприємцям у таких справах, на жаль, немає. Раніше цей напрям не розвивався, не існувало онлайн-шкіл, не було у продажі італійських, французьких та нідерландських заквасок. Я вже два роки навчаюся в онлайн-школі, навчалася всього з нуля, самотужки і продовжую надалі. Мені це дуже подобається. Спочатку хотілося набути знання, щоб все вдавалося. Тепер, коли відкриваю камеру дозрівання, почуваюся як в дорогому італійському магазині. Я вмію виготовляти 50 сортів сиру, лише з білою цвіллю можу виготовляти з десяток сирів. Наприклад,  дуже докладно вивчила всі бактерії – можу не пам’ятати якісь дрібниці, але у будь-який час запитай мене, до якого сиру яка бактерія потрібна, і я розповім. Закваска для різних сирів може бути однаковою, але в тій самій заквасці може бути різний склад бактерій. Вони добре зберігаються у морозильнику, – розповідає підприємниця.

– Використовую цільне незбиране молоко. Заводи навпаки збирають жир, тому їхній сир «гумовий», дубовий, містить багато хімії. Ми беремо свіже гарне молоко у перевірених людей, щомісяця здаємо його на аналізи, і з цільного молока робимо сир. Тому він м’який та смачний. Молоко нам привозять з навколишніх сіл, у Світязі нині дуже мало корів, – розповідає вона.

Постачальників довелося навчити охолоджувати молоко. Дехто з них придбав морозильні камери для того, щоб молоко не псувалося. Наприклад, 10 літрів молока не можна ставити на ніч у звичайний холодильник, адже він не охолодить до 4 градусів такий великий об’єм. Натомість потрібно ставити його у морозильну камеру, знизити температуру до 2-3 градусів, а тоді ставити у холодильник. Іноді молоко виявляється придатним лише до виготовлення кисломолочного сиру.

– Саме приготування сирів займає небагато часу, але більше триває підготовка молока, дезінфекція каструль. Ми все постійно дезінфікуємо, усе повинно бути чистим, адже це молочна продукція. Працювати потрібно швидко – пастеризувати, охолоджувати, щоб не підвищилася кислотність молока. Сир – це 3-4 години, визрівання триває від 15-20 днів до шести місяців. Наприклад, грана падано – це, як мінімум, шість місяців, брі – мінімум 14-15 днів. Я наразі не роблю великої кількості сирів – роблю головку одного, головку – іншого. Питання також у попиті – якісний сир не може бути дешевим. Натуральний сир не може коштувати 100 гривень за кілограм. Молоко я купую, до прикладу, за 120-150 гривень за 10 літрів, а з 10 літрів виходить кілограм сиру, він визріває, втрачає вагу і має 800-900 грамів», – розповіла сироварниця.

Фото з допису