Як виглядає грижа? Спочатку грижа має форму невеликого випинання на животі або в паховій ділянці, яке стає помітнішим під час кашлю, фізичного навантаження чи напруження.

На ранньому етапі воно може практично не боліти, тому пацієнт навіть не думає про візит до лікаря. Однак грижа не належить до проблем, що минають самостійно. Потрібна консультація хірурга Полтава, який визначить її тип, розмір, можливі ризики та оптимальну тактику лікування.

Чим насправді є грижа? Це випинання тканин або органів через слабке місце в м'язово-апоневротичному шарі черевної стінки. Найчастіше виникають пахові, пупкові та вентральні грижі. Окрему групу становлять післяопераційні грижі, які можуть з’являтися в зоні хірургічного розрізу.

Слабкі тканини в поєднанні з підвищеним внутрішньочеревним тиском створюють найкращі передумови для розвитку грижі. При цьому тиск може збільшуватися під час піднімання важких предметів, кашлю, чхання або напруження при закрепах. Водночас сама фізична активність не є тою єдиною причиною, яка стимулює розвиток грижі. Значення мають:

• анатомічні особливості людини;

• стан сполучної тканини;

• оперативне втручання в анамнезі та інші фактори.

Грижа є м’яким чи досить щільним випинанням, яке можна побачити або промацати. У деяких випадках воно зменшується в лежачому положенні, іноді навіть зникає. Це в жодному разі не свідчить про усунення проблеми: грижа й надалі залишається в стінці черева.

Чи обов'язково робити операцію

Наявність грижі не значить, що одразу після її підтвердження пацієнта направлять на операцію. Спочатку хірург проведе огляд, оцінить локалізацію та особливості випинання, розпитає про наявні симптоми й попередні оперативні втручання. За потреби фахівцем можуть застосовуватися додаткові методи діагностики, зокрема ультразвукове дослідження.

Тактика залежить від конкретної ситуації. Якщо грижа невелика та не спричиняє значного дискомфорту, лікар оцінює ризики й рекомендує подальше спостереження або призначає лікування. Якщо грижа поступово збільшується, може бути рекомендоване хірургічне втручання.

Суть операції полягає в усуненні грижового дефекту та відновленні міцності черевної стінки. Залежно від виду та складності грижі використовуються різні методи пластики, зокрема із застосуванням сітчастого імпланта. Конкретну методику обирає хірург після оцінки стану пацієнта.

Що таке защемлення грижі

Йдеться про одне з найбільш небезпечних ускладнень. Воно виникає, коли вміст грижового мішка стискається в ділянці грижових воріт. У результаті може порушитися кровопостачання тканин, що створює ризик їх пошкодження.

Про защемлення можуть свідчити:

• раптовий сильний біль у зоні локалізації грижі;

• різка зміна характеру випинання;

• ущільнення, яке неможливістю вправити.

Існує й додаткова симптоматика — нудота, блювання, здуття живота та погіршення загального самопочуття. Якщо зіткнулися з цим — негайно запишіться на прийом до лікаря Медичного центру Здоров’я, особливо, коли відчули гострий біль. За наявності защемлення може знадобитися невідкладне хірургічне лікування.

Що не варто робити за наявності грижі

Найпоширеніша помилка — ігнорування самого факту наявності проблеми та звернення до лікаря лише після того як біль стане нестерпним. Інша помилка — спроба самостійно вправити грижу. Це небезпечно, особливо, якщо вона стала болючою та твердою.

Не варто також розраховувати, що фізичні вправи виправлять сформований грижовий дефект. Зміцнення м'язів може бути корисним для покращення загального фізичного стану, але воно не сприяє ліквідації отвору в черевній стінці. Краще звернутися до хірурга на етапі, коли випинання має невеликі розміри та не завдає значного дискомфорту.

Підозрюєте, що виникла грижа? Не чекайте, коли її розміри збільшаться чи з'явиться сильний біль. Вистачить і кількох хвилин, щоб записатися на прийом до спеціаліста.

Фото з відкритих джерел