«Терен» продовжує серію публікацій, що стосуються проекту будівництва на Дністрі шести гідроелектростанцій із водосховищами. У попередній статті (див. Каскад ГЕС на Дністрі: бути чи не бути? ) йшлося про технічні аспекти проекту. Сьогодні – про імовірний вплив масштабного будівництва на навколишнє середовище, передусім, на самий Дністер.

              У світі не поспішають «запрягати» малі річки     

    Нагадаємо, що міні-ГЕС, а саме такі планують збудувати на Дністрі, фахівці відносять до альтернативної енергетики і стверджують, що мовляв, перехід на неї – головний шлях до поліпшення екологічної ситуації. І головний козир тут – мовляв, у світі вже давно діють малі гідроелектростанції.

   Але тут ситуація неоднозначна. З одного боку, нібито, все правильно, уряди розвинених країн активно підтримують програми розвитку «зеленої енергетики» і витрачають мільярдні бюджети на їх реалізацію. Для залучення інвестицій у галузь впроваджуються спеціальні тарифи («зелені сертифікати»), що дозволяють постачальникам і споживачам такої енергії отримувати бонуси і додаткові вигоди. Наприклад, в Іспанії та Швеції у загальному виробництві електроенергії малі ГЕС дають 3%, у Швейцарії – трохи більше 8 відсотків, в Австрії – 10%, а в Китаї – 18-20 відсотків всієї електроенергії виробляють понад 80 тисяч малих ГЕС!  Але, водночас, в цих та інших країнах паралельно розвинувся й екологічний рух проти функціонування станцій через очевидні негативні наслідки для природи, які часто набагато масштабніші, ніж вигода від роботи міні-ГЕС. Уряди цих країн не припинили роботу діючих малих ГЕС, але й нові гідроелектростанції такого типу будують неохоче.

                     А як в Україні та на Тернопільщині?

   Ще на початку 20 століття в Україні спостерігалася активна тенденція побудови міні-ГЕС. Так, як зазначає «Вікіпедія», на кінець 1940-х — першу половину 50-х років чисельність малих гідроелектростанцій в Україні сягала понад 950 із загальною встановленою потужністю 300 МВт, . У 70-ті роки було понад 1500 малих і середніх ГЕС. Однак у зв'язку з розвитком централізованого електропостачання і тенденцією виробництва електроенергії на потужних теплових електростанціях та АЕС, будівництво міні-ГЕС було майже повністю призупинено, а пізніше було припинено зовсім. Нині в Україні нараховується до 60 малих ГЕС. Більшість існуючих малих ГЕС були згодом демонтовані, сотні з них зруйновані.

   Щодо Тернопільщини, то як повідомили «Терену» в обласному управлінні водних ресурсів - «греблі – досить спірне джерело енергії. Надмірне їх будівництво впиває на якісний стан річок, скорочує водні й рибні запаси. Особливо це відчутно для поселень вниз за течією. Тут важливу роль відіграють споживачі, їх усвідомлення, наскільки раціонально використовуються ці ресурси. Сьогодні в області нараховується 13 малих гідроелектростанцій».

           Івано-Франківщина цурається нових міні-ГЕС

   А ось, як пише івано-франківський інформаційний портал «Збруч», на Прикарпатті громадські екологічні організації краю б’ють на сполох, протестуючи проти хаотичного будівництва таких гідроелектростанцій на гірських річках. Представник організації «Бюро екологічних розслідувань» та член громадської ініціативи «Врятувати Черемош» Анатолій Павелко пояснює: «Карпатський регіон є цінним у плані природоохорони не тільки для України, але й для Європи загалом. З огляду на це ще у 2003 році була прийнята Карпатська конвенція, яку підписали міністри України, Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії та Сербії і Чорногорії. Основна мета — охорона та сталий розвиток Карпат. В ріках Карпатського регіону водяться рідкісні не тільки для України, але й для усієї Європи види риб, такі як струмкова форель, європейський харіус, дунайський лосось. Є низка рідкісних комах, які напряму пов’язані з водним середовищем, зокрема веснянка велика».

У верхів’я річок на нерест прибуває щонайменше 14 видів риб. У гірських ріках також розмножуються земноводні, зокрема, червонокнижні представники — тритони гірський і карпатський. Якщо враховувати той факт, що тварини постійно мігрують між заповідними зонами, то Карпати можна вважати одним великим заповідником. «Втручання в екосистему має відбуватись дуже обережно. Економічна вигода може бути просто неспіврозмірною з негативними наслідками для природи», — каже пан Павелко. Серед загроз — зменшення популяцій різних видів флори та фауни, в тому й червонокнижних, пересихання річок, зміна русел, втрата естетичних характеристик. Це все стосується і Дністра.

   Прихильники будівництва міні-ГЕС запевняють, що використовують два методи, які запобігають знищенню риби. По-перше, на ріках встановлюють рибоходи. По-друге, отвір водозабірної труби закривають решітками, через які риба не проходить. Утім, еколог Анатолій Павелко переконує, що рибоходи не є ефективним методом. «Це довела і українська, і зарубіжна практика. Риба не завжди заходить у рибопропускні пристрої та й не всі види риб можуть їх подолати через зміну швидкості течії, глибини. Маємо сумний приклад Дністровської ГЕС. У Дністрі колись водилось багато осетрових риб. Але саме через важкість проходу через рибоходи їх кількість різко зменшилась. Щодо решіток на водозабірних трубах, то дорослі особини, можливо, туди справді не потраплять, а от для мальків та ікринок — це, очевидно, буде справжня м’ясорубка. Природа — це комплексний механізм, об’єднаний одним великим ланцюгом живлення. Зменшиться кількість мальків та ікри — зменшиться не тільки популяція виду, але їди забракне усім, хто ними живиться: птахам, звірам, комахам».

     Як зазначає пан Павелко, постраждає не тільки біологічне розмаїття, а й туристичний потенціал: «Карпатський регіон визнаний пріоритетним у плані розвитку туризму. Багато громад сполохані саме тим, що через будівництво малих ГЕС зменшиться туристичний потік. Також неможливим стане сплав переділеними малими ГЕС річками. А це - вид гірського спорту, який зараз набуває широкої популярності в Україні. Тут організовують міжнародні змагання. Приїжджають сотні спортсменів з інших країн, де немає гірських річок і, відповідно, можливості займатись цим видом спорту. Закуті у труби річки та споруджені на них промислові об’єкти явно не додадуть естетики тутешній природі. Ті невеликі об’єми отриманої електроенергії, очевидно, не вартують ризику втратити туристичну привабливість. Таким чином, будівництво малих ГЕС, яке відбувається в Україні, породжує більше негативу, ніж позитиву», — підсумовує Анатолій Павелко.

                   Чи зживеться економіка з екологією?

   Погодьтеся, будь-які новації потребують попереднього детального вивчення. І робити це мали б незааганжовані спеціалісти. Наприклад, у Закарпатській області до складання мапи можливих точок розміщення малих ГЕС запросили науковців з Національної академії наук України. В Івано-Франківській області так скрупульозно ситуацію не вивчали, як, до речі і в Тернопільській. На нашу думку, ідеальний процес будівництва малих ГЕС мав би бути таким: спочатку треба визначити усі можливі з природоохоронного погляду місця для будівництва. Після цього мали б вивчити економічну доцільність будівництва й думку територіальних громад. І тільки тоді, коли будуть позитивні екологічні, економічні та соціальні, проект можна затверджувати.

  Такої думки притримується і директор обласного департаменту інфраструктури облдержадміністрації Василь Ясіновський. Він упевнений, що будівництво каскаду ГЕС на Дністрі має отримати авторитетну, наукову еколого-експертну оцінку та відповідність проекту чинному законодавству України. Також тут потрібна позитивна ухвала місцевої громади, депутатів обласної ради.

   До речі, напередодні Нового року Івано-Франківська обласна рада проголосувала за мораторій на будівництво ГЕС у руслі Дністра на території області. Ухвалено рішення "Про заборону погодження питання розміщення гідроелектростанцій вздовж річки Дністер". Також облрада рекомендує районним, міським, селищним, сільським радам, на території яких заплановано будівництво об'єктів гідроелектростанцій, утриматися від погодження будівництва. Облрада звернулася з закликом ухвалити аналогічні рішення до Тернопільської і Чернівецької обласних рад.

   Тернопільські депутати  4 січня на сесії обласної ради досить бурхливо обговорювали проблему будівництва каскаду ГЕС на Дністрі. Вирішено створити спеціальну комісію, яка упродовж трьох місяців вивчатиме це питання. Водночас, екологи та представники громадськості настоюють на тому, щоб оголосити мораторій на початок подібного будівництва, що видно, з усього, не зовсім подобається керівництву облдержадміністрації. Про аргументи обох сторін і дебати навколо «дністрової проблеми»,  - читайте завтра на нашому сайті.

Орест САРМАТСЬКИЙ