Шахраї щоразу придумують нові схеми видурювання грошей у тернополян. Добровільно віддати свої гроші спритникам можуть і досить уважні та недовірливі люди. Кіберполіція області нагадує про одні з найпоширеніших видів шахрайства.

Телефонне шахрайство

Це один з найпоширеніших видів шахрайства, який може стати причиною втрати грошей та конфіденційних даних. Шахраї можуть телефонувати від імені працівників банків, мобільних операторів, державних установ, щоб ошукати громадян.

Сценаріїв телефонного шахрайства є безліч, тому, щоб не потрапити до пастки шахраїв, завжди припиняйте розмову, якщо запитують тризначний номер на звороті картки, паролі до інтернет-банкінгу, коди банків та мобільних операторів, пін-код до картки. Також можуть бути ситуації, коли шахраї переконують установити на телефон або ноутбук програму для віддаленого доступу, переконують зняти ліміти з картки або здійснити переказ коштів на свою користь.

Що робити, якщо ви випадково повідомили шахраю реквізити картки чи банківський код із смс? Негайно заблокуйте картку чи змініть пароль до інтернет-банкінгу. Якщо вказали шахраю пароль до інтернет-банкінгу, негайно заблокуйте картки, рахунки та доступ до інтернет-банкінгу, зателефонувавши до банку за номером, який зазначено на звороті картки.

Телефонний вид шахрайства може стати причиною втрати грошей та конфіденційних даних

Злам соціальних мереж

Шахраї зламують облікові записи в соціальних мережах та месенджерах. Для цього поширюють посилання, наприклад, під виглядом пропозицій взяти участь у голосуванні, конкурсі, пропозицій роботи в інтернеті тощо. Перейшовши за посиланнями, громадяни вводять логіни та паролі від своїх акаунтів у соціальних мережах, які автоматично стають відомі шахраям. 

Після цього шахраї від імені власника акаунту розсилають підписникам однакові повідомлення такого змісту: «Привіт! Позич, будь ласка, гроші до завтра! Дуже треба!». Суму шахраї зазначають різну, вказують номери своїх карток, привласнюючи в такий спосіб кошти осіб, які погоджуються їх позичити.

Запобігти зламу можна створивши складний та унікальний пароль. Також важливо налаштовувати двофакторну автентифікацію всюди, де це можливо. Варто не переходити за сумнівними посиланнями та тримати в секреті свої логіни та паролі.

Якщо ви отримали повідомлення від друга з проханням позичити гроші, то обов’язково перетелефонуйте йому та перепитайте цю інформацію. Також варто запитати у нього те, що можете знати тільки він та ви. 

Створіть складний пароль та налаштуйте двофакторну автентифікацію 

Продаж неіснуючих товарів в інтернеті

Приклад такої схеми: людина знаходить магазин одягу в інстаграмі, обирає необхідний товар, консультується та домовляється про доставку та оплату. Після того, як покупець оплачує товар, через певний час шахраї повідомляють, що виявляється, що товару  необхідного розміру немає, що вони повернуть кошти. Щоб повернути кошти, потрібно авторизуватися на сайті інтернет-магазину та ввести всі реквізити своєї картки. У такий спосіб шахраї не лише беруть гроші за товар, який не надсилають, а і привласнюють гроші з картки.

Також є випадки, коли шахраї після отримання передоплати за неіснуючий товар намагаються привласнити всі кошти з рахунку.

Як уникнути подібного шахрайства? Варто надавати перевагу післяплаті. Остерігайтеся онлайн-магазинів, які заманюють купити якісні речі за мінімальними цінами.  Не вводьте реквізитів платіжних карток на незнайомих та підозрілих вебсайтах.

Можна також безкоштовно перевірити сайт онлайн-магазину на сервісі Кіберполіції «STOP FRAUD» та на сервісі Асоціації «ЄМА».

Не вводьте реквізитів платіжних карток на незнайомих та підозрілих вебсайтах

Маскування під офіційне надійне джерело

Щоб ошукати громадян та викрасти кошти з їхніх карток, шахраї можуть маскуватися під офіційне надійне джерело (банк, державну установу тощо) для отримання доступу до конфіденційних даних, що дає змогу потім викрасти кошти. 

Шахрайська схема може бути реалізована через електронні повідомлення, смс-повідомлення, телефонні дзвінки тощо. Тобто людині телефонує чи пише шахрай, а на екрані гаджета відображається український номер банку, мобільного оператора, пенсійного фонду, податкової, поліції тощо.

Щоб уникнути подібного шахрайства перетелефонуйте банку самостійно та нікому не повідомляйте смс-коди від банків; три цифри на звороті картки, логіни та паролі від інтернет-банкінгу, пін-код до картки.

Грошові виплати українцям

Шахраї привласнюють гроші, застосовуючи схеми буцімто надання грошових виплат українцям. Пам’ятайте, якщо хтось вам пропонує отримати грошову допомогу через чат-бот, — це шахрайська схема, якщо для отримання допомоги потрібно сплатити державне мито — це також шахрайська схема.

Наприклад, шахраї масово розповсюджують повідомлення різноманітними інформаційними каналами – у соціальних мережах та месенджерах – про можливість отримання грошової допомоги, зокрема в межах програм єПідтримки, Дії, допомоги від ЄС, від представників ООН, різних програм міжнародних організацій та благодійних фондів. У розсиланнях пропонують перейти за посиланнями, які спрямовують на шахрайські сайти-приманки, схожі на справжні сайти державних органів, міжнародних організацій, благодійних фондів. Коли громадяни вводять усі дані, вони автоматично стають відомі шахраям.

Також можуть бути ситуації, коли шахраї створюють сторінки в соціальних мережах, де пропонують допомогу українцям, які опинилися в скрутному фінансовому становищі. Пропонують відправити гуманітарну допомогу та просять оплатити доставку, що коштує 300 гривень.

Не переходьте за підозрілими покликанням

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.

Фото з відкритих джерел