Унікальне видання про легіон українських січових стрільців представили у Бережанах  

   Презентація книги Миколи Лазаровича «Легіон Українських Січових Стрільців: формування, ідея, боротьба» (До 100-річчя битви на Лисоні) відбулася у художньому залі обласного музею Богдана Лепкого в Бережанах .

    Про це у часописі «Золота пектораль» повідомляє Наталія Бідзіля.

Автор книги, що вийшла у Тернопільському видавництві «Джура» 2016 року – доктор політичних та кандидат історичних наук, професор Тернопільського національного економічного університету, заслужений працівник освіти України Микола Лазарович, вояк-доброволець АТО (2014 – 2016 р). Над книгою працював і в перервах між боями.

У своєму виступі автор видання наголосив, що Українські Січові Стрільці (УСС) були єдиною українською національною військовою формацією в складі австро-угорської армії, яка виступила проти російської навали. Тоді упродовж двох тижнів відгукнулося 28 тис. добровольців, але австрійська влада вибрала тільки 2,5 тис. стрільців (на такий вибір вплинули й перешкоди з боку поляків), яких було поділено на 10 сотень по 250 бійців. Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня – 3 травня 1915 р. Далі січові стрільці відзначилися в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом, Семиківцями. У серпні 1916 р. УСС було переведено під Бережани, де вони окопалися на горі Лисоні й дали запеклий бій російській армії. Українські Січові Стрільці стали зародком національної армії. Мужньо захищаючи від російських загарбників свободу, незалежність, територіальну цілісність України, УСС були першими окремими українськими частинами на бойових полях Східної Європи, а їх військові звитяги мали велике значення для відновлення військових традицій, зростання українського патріотизму. Окрім цього, січовики, у рядах яких був наш земляк Лев Лепкий, активно займалися ідейно-політичною, культурно-мистецькою й просвітницькою діяльністю.

  Як вважає Микола Лазарович, тема українського стрілецтва –Це згусток героїзму, патріотизму, згусток діяльності тих, хто запалив Україну любов’ю до своєї батьківщини.

- Це ті українці, завдяки яким  постала Західно-Українська Народна Республіка, завдяки чому вдалося цю революцію продовжити у Великій Україні. Без січових стрільців, без Коновальця, мені здається, цього б не було. – розповідає автор. – А ще мені думається, що на тому світі я зустрінуся зі своїми героями, своїм стриєм Миколою Лазаровичем, псевдо «Недоля», який воював в УПА і зможу дивитися їм усім у вічі… І ще одне. Хотів би застерегти, щоб ми собі не думали, що те, що нині відбувається, воно десь далеко і нас не стосується. Крім українських січових стрільців я досліджую тему української революції, проблему Голодомору. Пригадаймо, була українська революція 1917-1921 років. Тоді значна чатина населення не хотіла йти захищати совю батьківщину, державність часів Центральної Ради, часів Гетьмана Скоропадського, Директорії, ЗУНРу. Люди вважали, що це не їх війна, не їхня боротьба, що їм потрібна земля, на якій вони могли би працювати. Але прийшли більшовики, встановили свою владу, на певний час дали землю, потім ту землю забрали. А після того настав 1932- й і 1933-й. Маємо причину і маємо наслідки. Повірте, усе кореспондується один до одного. Я не хотів би, щоб мою батьківщину чекала така доля, тому я пішов на схід України. І коли там я працював над темою українських січових стрільців, я дуже багато бачив паралелей із сучасною ситуацією, і з моїм життям. Тому що у січові стрільці записалося понад 30 тисяч, а взяли тільки 2,5 тисячі. Ось і мені вдалося лише за п’ятим разом потрапити у Збройні Сили України. Йшов туди завдяки отим хлопцям, які  на початку двадцятого століття запалили усе українське суспільство. Тому саме від нас залежить наше майбутнє, наше життя. Якщо ми це зрозуміємо, якщо ми вборонимо нашу батьківщину, ми приречені на успіх і тоді наша Україна буде процвітати серед європейських народів.

Обговорювалась на презентації книги і нинішня політична ситуація в Україні. Як вважає Микола Лазарович, Збройні сили України мають стати культовими в українському суспільстві. Тому «вважаю ініціативу Президента П. Порошенка про те, що замість нової хвилі мобілізації українським воякам збільшать грошове забезпечення, вірною. Вона дасть змогу не лише конкурувати за місце у війську, а й акумулювати там тих людей, для яких захист Батьківщини стане не лише обов’язком, не лише роботою, а й покликанням. Другим кроком у цьому напрямку повинна бути радикальна реформа Збройних сил України за натівськими стандартами. Третім – вступ України в НАТО!»

На презентації книги (ведуча заходу – в. о. директора музею Б. Лепкого Наталія Стрілець) слово мали директор видавництва «Джура» Василь Ванчура, голова райдержадміністрації Володимир Петровський, заступник міського голови Олег Захарків, заступник голови районної ради Роман Висоцький, директор музею книги Лілія Зінчук, завідувач науково-дослідного відділу ДІАЗу Володимир Парацій та інші. Участь у заході брали представники органів влади та місцевого самоврядування, бережанських музеїв, заповідника, громадських організацій, краєзнавці, педагоги міських шкіл. Бережанці висловили вдячність автору книги, професору Миколі Лазаровичу за відвідини Бережанщини, побажали творчих успіхів, нових цікавих досліджень.

Художні номери представили учасниці жіночого камерного хору «Глорія» Церкви Пресвятої Трійці (кер. Євгенія Біркова), які виконали стрілецьку пісню «От се тая червона калина», солістка Лілія Слободна з піснею «Накрила нічка», читці поезій, учні ЗОШ №2, драмстудії «Натхнення» БТШ. Власні патріотичні вірші, у тому числі й під гітару, читав учасник АТО, бард Олексій Будник.

Цього дня книгу Миколи Лазаровича «Легіон Українських Січових Стрільців: формування, ідея, боротьба» презентували також у місцевій військовій частині та агротехнічному інституті.

Учасники дійства нагадали присутнім, що в дні відзначення 100-річчя бою Українських Січових Стрільців на горі Лисоня у серпні – вересні ц. р. в Бережанах на вшанування героїчного подвигу УСС відбудеться низка культурно-просвітницьких заходів, зокрема – ХІ Регіональний фестиваль стрілецької та повстанської пісні «Дзвони Лисоні». Уперше його відзначатимуть на державному рівні.

Орест Сарматський

Фото автора