У Тернопільській області із сумом сприйняли звістку про смерть  режисера театру і кіно, голови Спілки театральних діячів України, почесного голови «Меморіалу», народного артиста України Леся Танюка.

 «Ще кілька днів тому розмовляв із Лесем телефоном… Він не раз приїжджав до Тернополя, спілкувався із членами нашої організації, щораз обговорювали цілий комплекс проблем, що стосуються пошукової роботи, відновлення та увіковічення імен українських патріотів, - розповідає Богдан Хаварівський, голова Тернопільської обласної організації Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. - Лесь Танюк з 1993 по 2014 рік очолював наше товариство, свого часу був народним депутатом від Тернопільщини. Він разом із членами «Меморіалу» зробив дуже багато для вшанування пам’яті жертв терору всіх окупаційних режимів на українській землі. Насамперед – комуністичного і нацистського. Лесь Танюк завжди акцентував увагу на тому, що нашим першим із завдань було складання мартирологу жертв політичного переслідування і борців проти тиранії всіх окупантів – зовнішніх і внутрішніх (від 1917-го до 2014-го)».

 Як розповів Богдан Хаварівський, Лесь Танюк якось по-особливому опікувався справами істориків, краєзнавців, пошуківців Тернопільщини. «Багато зусиль він доклав для того, щоб допомогти нам увіковічнити в Умані політв’язнів із Чортківської в’язниці, яких в перші дні війни етапом погнали на схід.  Німецькі війська наступали дуже швидко, а транспорту в НКВС не вистачало. Тож чимало заарештованих так і не потрапили до місць призначення. . То був справді пекельний шлях, який проліг через Скалу, Кам’янець-Подільський, Вінницю... Тих, хто не міг іти, розстрілювали на місці. По дорозі до Умані більшовики позбавили життя 187 в’язнів, частину з них — за спробу втекти. Не пожаліли ані літніх людей, ані юних. На вшанування пам’яті про невинно убієнних 863 наших земляків, коштом обласного та районних бюджетів Тернопілля та за сприяння Леся Танюка,  в Умані було споруджено меморіал. На гранітних плитах викарбувано всі відомі імена в’язнів Чортківської тюрми, розстріляних на Черкащині. Лесь Танюк - це була людина, яка заслуговує глибокого пошанівку і пам’яті», - сказав Богдан Хаварівський.

  Довідка «ТЕРЕНу»

Лесь Танюк народився 8 липня 1938 року в с. Жукін (Київська обл.). Закінчив Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого, режисерський факультет. На його рахунку більше 50 поставлених вистав, серед яких «Маклена Граса», «Патетична соната» за П. Кулішем, «Ножем у сонце» за поемою В. Драча, «Матінка Кураж» за Б. Брехтом, «У день весілля» за В. Розовим, «Месьє де Пурсоньяк» за Мольєром та ін. Також він - народний депутат України (I-V скликань, голова Національної спілки театральних діячів України (з 1992), автор понад 600 публікацій на теми культури, політики, мистецтва і збірок віршів.

Танюк – автор і співавтор понад 60 законів, зокрема «Про культуру», «Про мови в Українській РСР», «Про професійних творчих працівників та їх творчі спілки», «Про видавничу діяльність», «Про охорону культурної спадщини», «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про театр», «Про гастрольну діяльність», «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про Державний Герб України» та інші. Ініціатор 24 постанов Верховної Ради і 19 парламентських слухань, присвячених символіці, українській мові, пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років, державним архівам, «чорній археології», моніторингу щодо виконання законів гуманітарної сфери.

  Орест Сарматський

Фото з відкритих джерел