Верховна Рада уже дала старт медичній реформі, що розпочнеться із 2018 року. Проте вже зараз поширюється чимало неправдивої інформації  про зміни, що відбудуться в сфері охорони здоров’я, і те, що чекає на лікарів та пацієнтів.

Розставити крапки над «І» ми попросили заступника начальника управління охорони здоров’я Тернопільської обласної держадміністрації Лідію Чайковську.

Відразу наголошую: за медичну реформу парламент проголосував, але Президент її ще не підписав, тому ми можемо нині говорити лише про те, що має шанс реалізуватися, - каже фахівець. – Констатувати – ще рано, бо у документ можуть внести зміни.

«Там немає жодного слова про закриття лікувальних закладів»

Наразі я пропоную спростувати кілька найпоширеніших міфів. Так, щоб жителі Тернопілля зрозуміли: де правда, а де - брехня. І перше: «Медицина стане платною і дуже дорогою»…

Давайте будемо чесними: безкоштовної медицини в Україні давно немає. Майже 90% ліків українці купують за власні кошти. Це призвело до того, що кожен другий відмовляється від лікування або відкладає його через брак грошей. Натомість реформа якраз передбачає введення державної програми медичних гарантій.

Чайковська

Усі послуги, аналізи, дослідження, ліки, за цією програмою, будуть для людей безкоштовними. А тарифи на медичні послуги, які дехто розповсюджує, не мають нічого спільного із реальністю. Адже ми навіть не маємо про що говорити, бо тарифи на кожну медичну послугу лише будуть розраховувати. Їх ще немає.

Згодом визначать чіткий перелік послуг, які на 100% фінансуватиме держава. Можна наразі говорити про таке:

• первинна допомога (це - сімейні лікарі, терапевти, педіатри);
• екстрена допомога (наприклад, при серцевому нападі, інсульті, гострому апендициті тощо);
• паліативна допомога (перш за все, знеболювання для людей, яких уже неможливо вилікувати, але треба їх підтримати. Таку допомогу надаватимуть у хоспісах);
• лікування у вузьких спеціалістів, але лише за направленням сімейного лікаря або планове лікування у рамках програми медичних гарантій.

Йдеться про головне: медична реформа дасть можливість змінити моделі взаємин лікаря і пацієнта. Якщо пацієнт укладе договір із лікарем – відповідальність у них буде однаковою. Ось до цього багато людей, у тому числі й медиків – дійсно не готові…

Друге - «Через реформу закриють лікарні і звільнять медиків»…

Якщо ви уважно перечитаєте Закон про медреформу, то зрозумієте: там немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу! Національна служба здоров’я укладе договори з усіма без винятку лікарнями. Але із часом конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» призведуть до того, що мережа медзакладів почне змінюватися. Лікарні, де бракує оснащення і мало пацієнтів будуть перепрофільовувати. Там, надалі діятимуть реабілітаційні, діагностичні центри чи хоспіси, про які ми вже згадували. Це дозволить кращі лікарні підсилити і технічно, і кадрово. Причому такими змінами має насамперед опікуватися місцева влада.

Реформа_мед

А щодо лікарів, то без роботи  можуть залишитися ті, до кого не будуть звертатися люди.

«Лікарям доведеться вчитися і вдосконалювати свої вміння»

Третє: «У селах не буде лікарів і медичної допомоги». Цей міф – особливо актуальний на Тернопіллі – аграрний регіон…

Можу всіх запевнити: реформа, навпаки, сприятиме тому, що в багатьох селах, нарешті, з’являться лікарі. Але фельдшерів ніхто не звільнятиме, і ФАПи.

До речі, розмір фінансування із держбюджету на медичне обслуговування одного пацієнта, буде однаковим на всій території країни. І гроші за медичне обслуговування членів громади (села) отримуватиме лікар. Якщо обраний фахівець буде некваліфікованим, можна буде запросити іншого. Зрештою, і контроль за ефективністю витрат коштів – теж буде!

А це правда, що до «вузького» спеціаліста можна буде потрапити тільки через сімейного лікаря? Я чула і таку думку…

Насправді, це не так. Кожна людина зможе звернутися до будь-якого лікаря-спеціаліста без направлення сімейного лікаря, якщо їй дійсно потрібно отримати допомогу. Проте є нюанс: у такому разі пацієнту доведеться сплатити повну вартість послуг лікаря і самого лікування. Якщо ж ви будете звертатися до «вузького» фахівця за направленням свого сімейного лікаря, вартість вашого лікування і медичних засобів відшкодує держава.

Медик

Звісно, авторитет сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів треба піднімати. Через це їм доведеться постійно вчитися і вдосконалювати свої вміння. Інакше, пацієнти просто не підуть, а отже – «не підуть» і гроші. Повірте, найбільше бояться медичної реформи саме лікарі. Вони починають розуміти, що час тихенько сидіти у теплому кабінеті уже минає.

«Лікарі зароблятимуть від 8,5 до 15-20 тис. грн»

А про які суми йдеться?

У 2018 році середня виплата медикам первинної ланки становитиме близько 370 грн на одного пацієнта, у 2019-му — вже 450 грн. Умовно розрахували, що оптимальна кількість пацієнтів на одного лікаря – 1500-2000 пацієнтів. Звісно, можна і більше, але фізично це буде дуже складно. Нагадаю, лікарю доведеться не лише приймати у кабінеті, а й вдома пацієнтів відвідувати, як це є тепер.

Отже, практика у 2000 пацієнтів матиме річний дохід у 740 000 грн - у 2018-му і 900 000 грн - у 2019-му. Але це не означає, що лікар візьме і покладе все у свою кишеню. У загальний бюджет входять: оренда приміщення/офісу, власне оплата роботи лікаря, а також фельдшера і медсестри, прості витратні матеріали і часткове покриття вартості аналізів. Тобто близько половини цих коштів — необхідні видатки, а решта — зарплата лікаря і його помічників, бо сам він із усім не впорається.

Передбачається, що лікарі зароблятимуть від 8,5 до 15-20 тис. грн. Зокрема, найбільшу компенсацію отримуватимуть ті фахівці, які будуть укладати договори з людьми пенсійного віку і пацієнтами із хронічними захворюваннями, адже на них буде вище навантаження.

Людей лякають будь-які зміни, тому я частково розумію той спротив, який виник щодо медреформи. Нагадаю, у нас ще не всі розуміють такі терміни – «первинний», «вторинний», «третинний» рівень…

Первинна медико-санітарна допомога є основною, найбільш наближеною до людей ланкою. Вона передбачає консультацію лікаря, забезпечує діагностику і лікування найпоширеніших хвороб, травм, отруєнь тощо, а також проведення індивідуальних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. Таку допомогу надають переважно лікарі загальної практики/сімейні лікарі або дільничні терапевти і педіатри. Саме на них поклали обов’язок проведення медичної профілактики захворювань, гігієнічного виховання і санітарної просвіти населення. Так-так, лікар не лише має виписувати рецепти! Він насамперед має дбати про те, щоб ви не захворіли.

Вторинна медична допомога — спеціалізована. Її надають у разі захворювання, що потребує спеціальних методів діагностики і лікування. Саме тут задіяні «вузькі» спеціалісти. Ті лікарі, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити кваліфікованіше консультування, діагностику і лікування.

Третинна медична допомога — високоспеціалізована. Її надають у разі тяжкого захворювання, яке потребує особливо складних методів діагностики і лікування. На Тернопіллі такими є, наприклад, Університетська лікарня і обласні диспансери – онкологічний і психоневрологічний. Це - спеціально обладнані заклади охорони здоров'я, переважно стаціонарного типу із високоспеціалізованими фахівцями.

Скажу більше, в Україні є і 4-й рівень медичної допомоги. Це – науково-дослідні інститути, які вивчають і застосовують новітні методи лікування. Але у Тернополі таких установ немає. Зазвичай вони розташовані і працюють у Києві. І там медичні послуги є і будуть найдорожчими.

Фото автора і з відкритих джерел