Ляльки зроблені з кукурудзяного листя, соломи, рогози, паперу, серветок, наповнені кавовими зернами і навіть солоним тістом. Такі експонати можна побачити у музеї національної іграшки, який уже понад 10 років діє у Тернопільській бібліотеці-музеї для дітей №5. Тут зібрали сотні ляльок із різних куточків України. Створили іграшки майстри та майстрині, а також діти-учасники різноманітних майстер-класів. 

Із кожного куточка України нам дарували лялечки. Є іграшки з Кривого Рогу, Маріуполя, Харкова. Ось дуже цікава робота майстрині Ірини Харатін – “Вербниця”, яка стала для нас своєрідним оберегом, — розповідає бібліотекарка Олена Водарська.

Лялька “Вербниця” стала своєрідним оберегом бібліотеки

До створення експонатів долучаються діти різного віку, а також їхні вчителі. Багато ляльок виготовлені безпосередньо під час майстер-класів у бібліотеці. Часто діти приносять свої іграшки як подарунок до музейної колекції, тож експозиція постійно поповнюється. У колекції можна побачити ляльки народів світу та персонажів з улюблених дитячих казок. Особливе місце займають вироби із соломи. Зокрема, коник, створений харківським майстром Анатолієм Богомоловим та його донькою Лілею. Вони не лише подарували свої роботи музею, а й проводили майстер-класи для дітей.

У бібліотеці постійно проводять різноманітні виставки та майстер-класи. На одному них нещодавно створювали польські ляльки-мотанки. У Польщі така лялька також має глибоке символічне значення, однак відрізняється стилем і технікою від української. Багато експонатів у музеї мають символічне значення.

Лялька-багаторучка

У нас є така лялька-багаторучка, діти завжди запитують чому вона така, чому у неї багато рук. Виявляється, що таку ляльку робили на допомогу матері, щоб їй легше було справлятися з хатніми обов’язками, тому що в неї дуже багато роботи. Серед незвичних “Кіра Саракості – грецька Пані посту” – унікальність її в тому, що в неї аж сім ніжок. Кожна з них символізує тиждень посту. Лялька тримає руки в молитві, вона завжди молиться. У неї немає рота, щоб не говорити нічого поганого, але в неї є очі. Українська лялька-мотанка не має очей, щоб не зурочити, а греки в це не вірили, – каже бібліотекарка. 

Лялька-наречена 

Також у музеї є ляльки-наречені. У давнину дівчата одягали такі іграшки в найпишніше та найгарніше вбрання, яке тільки мали. Така лялька мала особливе значення — коли хлопець бачив її на підвіконні, він розумів, що дівчина готова до одруження. Це був своєрідний знак, за яким парубок міг вирішити, чи варто свататися.

Фото Терену