Фахівці із супроводу ветеранів — це ті, до кого звертаються з найрізноманітнішими питаннями: від оформлення документів і медичних послуг до потреби бути почутим у складний момент. Їхня робота часто лишається непомітною, але для ветеранів і їхніх родин вона має вирішальне значення. Однією з таких фахівчинь є Олена Пєнкіна, яка працює у Тернопільській міській територіальній громаді. Повідомило про це Міністерство у справах ветеранів України.

Шлях до професії через особистий досвід

Олена Пєнкіна прийшла в професію через власну життєву історію. Родом із Луганщини, вона тривалий час жила у різних регіонах та за кордоном. У 2022 році на війні загинув її чоловік — доброволець Збройних сил України. Після втрати та переїзду до нового міста Олена шукала можливість бути корисною тим, хто повертається з війни.

Коли вона побачила інформацію про вакансію фахівця із супроводу ветеранів, сумнівів не було. Уже з березня 2025 року Олена працює в Тернопільській ОТГ, допомагаючи ветеранам, їхнім родинам, а також родинам загиблих і зниклих безвісти. За цей час їй вдалося супроводити понад 50 звернень.

Навчання та професійний розвиток

Фахівчиня постійно підвищує кваліфікацію: бере участь у тренінгах, курсах, робочих зустрічах із колегами з інших громад. Одним із важливих етапів стало навчання у Бородянці, де увагу приділяли не лише юридичним процедурам, а й роботі з травмою, етиці спілкування, підтримці родин загиблих і зниклих безвісти.

За словами Олени, ці знання допомагають упевненіше діяти у складних ситуаціях і знаходити рішення навіть тоді, коли запит здається безвихідним.

З якими питаннями звертаються ветерани

Найчастіше ветерани та члени їхніх родин звертаються з питаннями оформлення документів: статусів, пенсій, квартирного обліку, соціальних виплат. Значна частина звернень стосується медичних послуг, зокрема стоматологічного лікування та обстежень, які потрібно встигнути пройти за короткий час відпустки.

У громаді вже сформовано перелік медичних закладів, готових оперативно працювати з ветеранами. Водночас залишається актуальною проблема доступності — не весь громадський транспорт адаптований для людей з інвалідністю, що ускладнює пересування містом.

Окремий і надзвичайно складний напрям роботи — підтримка родин зниклих безвісти. У таких випадках фахівці допомагають шукати інформацію, консультують, координують взаємодію з відповідними службами, усвідомлюючи, що невизначеність є одним із найболючіших станів для родин.

Бути поруч — головна місія

У роботі фахівця із супроводу важливі не лише знання процедур, а й людська присутність. Іноді ветеранам або їхнім рідним потрібна не довідка, а розмова, підтримка й відчуття, що вони не залишилися самі.

Попри емоційне навантаження, Олена Пєнкіна зізнається, що мотивація проста — допомогти людині пройти складний шлях. Для неї ця робота — не лише професія, а й можливість бути поруч із тими, хто цього найбільше потребує.

Фахівці із супроводу ветеранів стають важливою ланкою між людиною та системою. Їхня щоденна робота допомагає ветеранам і їхнім родинам не залишатися наодинці з труднощами та поступово повертатися до життя в громаді.

Фото Міністерство у справах ветеранів України