Ікону Матері Божої Неустанної Помочі, яку написав заслужений майстер народної творчості України Володимир Шерстій, по праву можна назвати «мандрівною». Цей святий образ разом з іконописцем подолав уже не одну тисячу кілометрів.

Про те, чому так сталося, що згадана ікона «мандрує» вже майже рік, розповів її автор.

- Іконописом почав займатися наприкінці 90-х років, - каже Володимир Шерстій. - Мій дідусь Степан Зозуля розписував церкви ще на початку минулого століття, був іконописцем. Можливо, його дар передався і мені. Колись трапилась стара книга про написання ікон, і це мене захопило, щось ніби підштовхнуло присвятити час творенню ікон… А потім – щоденні молитви перед вибором дерева для ікон, кожним початком роботи. Паволока, левкас, приготування фарб, позолота - все це захоплювало сповна, спонукало шукати свою, оригінальну техніку. Усі ікони писав на старих дошках, шматках  деревини, яким до ста років. Це додавало особливої енергетики новому твору…

Як не дивно, але перша виставка ікон нині вже визнаного майстра іконопису Володимира Шерстія відбулася не в Україні, а у… Бразилії. Так сталося, що на південноамериканському континенті завдяки певним обставинам вдалося відкрити експозицію українського митця. Тоді його твори благословив і блаженніший Любомир Гузар. Високо оцінила майстерність митця й українська діаспора.

За дванадцять років, що минули після відкриття першої іконописної виставки, твори Володимира Шерстія бачила Аргентина, Італія, Польща, а ще - Папа Римський Іван Павло II. «Осіли» вони й у приватних колекціях.

Володимир Шерстій розповідає, що обрав свій, наближений до візантійського, стиль написання ікон.

- Часом кажуть, що у моїх творах не дотримано точних пропорцій, анатомічних параметрів облич чи постатей святих, - ділиться міркуваннями митець. - Але такий мій стиль, я пишу саме так. Зрештою, для візантійського стилю і не характерна портретна манера. Та багато хто стверджує, що ця обставина, деяка непропорційність у написаних мною іконах губиться, коли людина вдивляється в очі, силует образу, його контури, витончені лінії. Тоді й стає зрозумілим: головне - не мікроскопічна відповідність людським рисам, а духовна краса, сила, що йде від образу. Важливо і те, коли він, як кажуть, «тримає» погляд людини. Отже, вдався, «живий» і ніби «розмовляє» з тим, хто на нього дивиться, спонукає подумки вглядатися глибше і вище, у небо… Ікона - це серйозна справа, це процес творення, який не обходиться без молитви і глибоких роздумів-переживань. І це все ікона віддає, водночас вбираючи у себе нові і нові молитви.  

За словами митця, саме бажання зробити так, щоб ікона була духовним джерелом розради, розуміння, втіхи і, водночас, - потужним джерелом сили, віри, надії і любові спричинила до створення «мандрівної» ікони.      

- Для цього вибрав образ Матері Божої Неустанної Помочі, образ, що уособлює безперервну ласку і поміч Богородиці, те, що нам так сьогодні усім необхідне, - пояснює художник. - Повторюю, я хотів, аби людина, коли вдивляється у цю ікону, відчула, що Матір Божа дивиться у душу кожного з нас. Дивиться, щоб сказати щось важливе нам, тримаючи, за візантійським обрядом, у руках малого Ісуса, котрий воістину є духовним осердям нашої віри. Знаєте, богослови кажуть, що не випадково погляд Матері Неустанної Помочі спрямований не на дитину-Ісуса, яка чекає захисту і допомоги, а на того, хто дивиться на саму Богородицю. Адже цей погляд Матері Божої закликає нас, щоб ми через неї зрозуміли усі її переживання за Ісуса і нас сущих. Тобто образ, сама ікона Матері Неустанної Помочі ніби говорить про те, що Божа Матір достеменно знає і передбачає усі небезпеки і наші  страхи й готова надати нам ласку, розраду й терпіння. Лиш би ми щиро молилися до неї за це все…

"Мандрівна" ікона в руках автора

Так з Божою поміччю Володимир Шерстій написав образ Матері Божої Неустанної Помочі - ікону, якій судилося стати «мандрівною».

- Як волонтеру, мені доводилося не раз їздити на передову, до наших бійців на сході України, - каже пан Володимир. - Наприкінці грудня минулого року разом з усіма необхідними для наших хлопців речами повіз написану ікону. Її було освячено 29 грудня на передовій, у військовому наметі третьої роти 128-го гірсько-піхотного батальйону біля селища Троїцьке Луганської області. Обряд освячення провів протосинклер Бучацької єпархії УГКЦ, отець Володимир Заболотний. І перша молитва до Богородиці прозвучала там, у зимових окопах. Хлопці цілували святий образ і казали, що саме невтомність потрібна зараз і їм, і всім українцям, аби вистояти у важкі часи.

- Як представник чортківського Майдану, волонтер, у зону АТО, думаю, їздитиму не раз. Коли буде можливість, возитиму туди й цю ікону, щоб бійці могли помолитися до неї, попросити те, чого хочуть. А хочуть вони, як і всі ми, миру, спокою, - каже Володимир Шерстій. 

Після поїздки в зону АТО митець із святим образом відвідав Зарваницю, де тисячі прочан молилися до створеної ним ікони Матері Божої Неустанної Помочі. Пізніше ікону для тимчасового перебування було передано собору на Ясній Горі у польському Ченстохові, туди, де зберігається Матір Божа Ченстоховська. 

- Це особливе місце для віруючих. Туди щоденно прибувають сотні вірян з усіх-усюд. А на прощу буває до 100 тисяч паломників. Прибувають прочани з Чехії, Словаччини, України. І як приємно було, що усі вони молилися і до нашої ікони з Тернопільщини – ікони Матері Божої Неустанної Помочі. Вірю, що всі ці молитви додали сили цьому образу, - впевнений митець. - А потім я передав ікону монастирю кармелітів у Чорткові.

Згодом образ помандрував у костел святого Станіслава у Чорткові, у місцевий собор Петра і Павла. Зараз він встановлений у храмі Святої Покрови, який 14 жовтня відзначатиме своє 115-річчя.

Володимир Шерстій хоче повезти свою ікону у храми Тернопільщини, де зберігаються інші чудотворні образи. У задумах – поїздки у святі місця Європи та світу.

… У товстому зошиті, який завів Володимир Шерстій, є  фотографії і короткі описи місць, де вже побувала «мандрівна ікона». У цьому зшитку ще чимало чистих сторінок. Віриться, що через деякий час вони будуть заповнені світлинами та щирими рядками про українську ікону, писану на Тернопільщині. Ікону Неустанної Помочі Божої Матері, яка мандрує світами, щораз більш намоленою повертаючись додому, аби згодом знову дарувати людям у далеких краях та рідній околиці світло і тиху радість Божої благодаті.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора