Якщо ви прагнете шоу чи екшену на екрані, вам не варто витрачати гроші на квиток для перегляду «Брати. Остання сповідь». Якщо вас не лякають символи, паралелі, філософські образи, цей фільм – саме для вас.

Коли життя у людині підтримує лише ненависть, причому до рідного брата, - це дійсно страшно. Коли люди мешкають поряд: хата біля хати, паркан біля паркану, але 40 років не спілкуються, - це справді лякає. Коли через гріхи батьків гинуть діти – це неприпустимо. І тим не менше – це «кадри» зі звичайного людського життя, де є не лише чорне і біле, а й сіре, а природні потреби – звичні, а не гидкі.

Життя - без прикрас, а подекуди і під неприємним кутом

Вікторія Трофіменко, яка сама адаптувала роман «Джмелиний мед» шведського письменника Торґні Ліндґрена, а потім довгих 7 років «народжувала» фестивальну стрічку «Брати», показала все так, як воно є: без прикрас, а подекуди і під неприємним кутом. Тому-то і вийшла картина такою важкою для сприйняття. Адже не кожен захоче побачити себе, своїх рідних і знайомих у непривабливих символах. Саме такий висновок зробив журналіст «Терену» 19 вересня, після допрем'єрного показу стрічки у «Сінема Сіті».

У Тернополі презентували стрічку двоє акторів: тернополянин Олег Мосійчук (старий Войтко) і юна кінозірочка Вероніка Шостак (Ївга). До речі, 18 років їй виповнилося просто на знімальному майданчику. Обоє - виконавці, по суті, головних ролей. Хоча визначити пріоритетність образів у «Братах» – складно. У фільмі важливий не лише кожен герой і його вчинок, а кожна мелодія, картина, кераміка на печі, навіть кішка, яка з’являється у кількох ключових кадрах. А зміна картин, які переносять глядача, то у минуле (середину ХХ ст. – прим.), то у сучасність, - взагалі філігранна.

Добре, що прес-конференція була до перегляду. Після нього більшості спілкуватися не хотілося. Тому можемо дати пораду усім, хто зацікавився "Братами": не треба чекати від стрічки того, чого у ній немає. Це фільм, який треба дивитися серцем.

- У кадрі усе видно, кожну дрібничку, волосиночку. Це – не театральний обман, коли глядач не все побачить, - каже Олег Мосійчук. – Робота була напруженою, але… Коли мене актори вдома запитали: «Ну, як?». Я сказав одне: «Так мають працювати професійні колективи». Де кожен знає, що він робить і за що несе відповідальність. Це була справжня виробнича машина…

На вершині гори побудували гуцульський хутір

«Брати. Остання сповідь» — український драматичний фільм, знятий дебютанткою Вікторією Трофіменко. Сюжет простий, як у біблійній притчі: історія любові і ненависті двох братів-гуцулів, які доживають віку у глухому гірському селі в Карпатах. Між ними свого часу стала жінка. Навіть не жінка – істота, як означила її сама Вероніка Шостак, яка виконувала цю роль. До чого це призвело? До великої трагедії. Войтко і Станіслав усе життя змагалися один із одним. Якщо в молодості це були лише бійки на кулаках і сварки, то у старості чоловіки зосередилися лише одному: пережити один одного, незважаючи на рак - у старшого і хворе серце – у молодшого. І так стається, що помирити братів, але вже по їхній смерті вдається, по суті, випадковій людині – письменниці, яка приїздить у Карпати із лекцією про святих і юродивих.

- Я смакую цим фільмом. Я щаслива, що брала участь і мала дебют саме в такому фільмі, а не в рекламі чи суперпопулярному серіалі, - зізнається Вероніка, яка тепер освоює ази акторської майстерності у Києві. – Це – колосальна робота, яка в мене вселила мистецький смак. Думаю, я буду дуже вибірковою до своїх подальших робіт. Відповідальність, яку я взяла на себе, погодившись на цей проект, - величезна. Не хочеться розмінюватися на щось менш потужне.  

До речі, актори із задоволенням згадували знімальний період. Казали, що все було – дуже професійно. Більшу частину стрічки, за їхніми словами, відзняли у два періоди (зимовий і літній) у селищі Синевирська Поляна. Спеціально для зйомок на вершині гори, до якої треба було підніматися 600 сходинок, побудували гуцульський хутір. Критики помітили, що у фільмі «грають» не лише актори, а й постійний контраст: затхлої хати і білосніжного снігу, любові і ненависті, замкненості (у приміщенні) і безмежжя (в горах). Люди весь час мусять обирати: куди і з ким іти. А от Ївга ніяк не могла визначитися, хто їй більше подобається: «солодкий» молодший брат чи «солоний» і «гіркий» - старший. Демійону було добре тягнути гроші у обох братів, називаючи і того, і того батьком. Але ж так не можна! Це доводять долі героїв, які ніби живуть в окремому світі, поза реальністю…   

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Фото автора

Довідка. У ролях: Наталія Половинка — письменниця, Роман Луцький — молодий Станіслав, Микола Береза — молодий Войтко, Віктор Демерташ — старий Станіслав,     Олег Мосійчук — старий Войтко, Вероніка Шостак — Ївга, Орест Ягиш — Демійон, син Ївги і одного з братів, Юрій Денисенков — Святий Христофор. Фільм був представлений на 21-му кінофестивалі, при цьому три із них - кінофоруми класу «А» (Гоа, Шанхай і Москва). На останньому - стрічка здобула приз кінокритиків, а також нагороду за найкращу жіночу роль, яку зіграла Наталія Половинка. Переглянути стрічку у «Сінема Сіті» (ТРЦ «Подоляни») можна буде із 24 вересня.

Офіційний український трейлер (2014) HD