Манекени, колажі й картини — у Тернопільській галереї відкрили виставку Хорватської мисткині
Цими днями в тернопільській галереї «Бункермуз» відкрили проект «Про важливе» молодої хорватки Мірти Бобан. Виставку склали мальовничі й графічні роботи, своєрідні пластичні форми — розмальовані манекени.
- Треба дивитись під різними кутами й з різних ракурсів, — бачиш, ці очі, ніби однакові, але різні, — каже один юнак іншому, розглядаючи колажі Мірти Бобан.
Одна з потужних штук на відкриттях виставок — спостерігати за тим, як люди реагують на роботи, а іноді ще й вихоплювати їхні фрази. І перше, й друге не менш цікаве за саму експозицію. Але наразі я все ж про виставку.
В описі проекту художниця зауважує, що її твори дуже особисті:
- Коли я малюю, всередині мене існує цілий світ, де я впевнена, еротична, молода й давня, а ще така кольорова. У свої твори я вкладаю багато сили, енергії та емоцій, — каже Мірта. — Кожна частина роботи народжується в моїй голові. Я би хотіла, аби люди, дивлячись на них, пізнавали себе або своїх знайомих у них, аби вони пізнавали свої емоції та переживання.
На більшості робіт – жінки в різних іпостасях.
- Чільним образом у творчості мисткині є жінка та її середовище, побут, що її наповнює, а також своєрідний сюрреалістичний світ внутрішніх переживань. Для художниці важливо показати жінку вільною та сильною, необмеженою у своїх можливостях. Але жінка для Мірти не є феміністкою. Це означало б визнати жінку слабкою безпорадною істотою. Але не лише жінка як така є джерелом зацікавлення для Мірти. Водночас вона досліджує образ жінки-мисткині та її потенціалу як творця, — вважає кураторка проекту Олена Якимова.
Кольори, що їх використовує Мірта, — яскраві. Для її творів характерні ретельно виписані деталі — і ті, які формують героїнь, і їхнє середовище. Власне вони — ці деталі мені сподобались найбільше – виписані квітки (яких дуже багато), кристалики, текстура. Всі ці складники витворюють свою речову реальність, роблять її тактильною, багатовимірною. І, зрештою, хто там розбере, що тут головне. Інша річ – артефакти, які Мірта Бобан додає до своїх робіт – розтрощена плитка, поламані диски, гілки, висушені квіти. Варто читати це як натяк на штучність мальованого світу чи навпаки – бачити в тому взаємопроникнення реальностей? Туди ж варто віднести розмальовані манекени. Пластик розписано так, що він скидається на розмальоване тіло, виживлене великою кількістю рослинних візерунків.
Олена Якимова зауважує:
- У своїх живописних та графічних роботах, своєрідних пластичних формах, які апелюють окрім естетичної складової до загальноконсьюмерського сприйняття сьогодення, хорватська мисткина насамперед наголошує на свободі митця, свободі митця-жінки, свободі у виборі митця загалом. Це для неї той важливий елемент, без якого творчість є неможливою.
Тож виставка лишає багато простору для фантазії та багато гачків, за які чіпляється погляд.
Анна Золотнюк.
Фото авторки.
