Машина часу…. в звичайній школі (фоторепортаж)
ЇЇ придумали педагоги, втілили учні, а зворушені були всі.
У селі Лопушному, що в Лановецькому районі, це міг би бути звичайний день. Звичайнісінька субота перед останнім потужним снігопадом, з густим, непроникним для погляду туманом, таким щільним, що за сотню метрів не побачиш ні споруд, ні машин, ні людей. Але насправді це була особлива днина як для тих, хто тут проживає, так і для тих, котрі в різні роки, як пташенята, випурхнули у великий світ зі стін місцевої школи й тепер зібрались під її дахом, під крилами своєї першої «Альма матер». День зустрічей і обіймів, день сліз радості й хвилин світлого смутку, який завжди пронизує людську душу, коли вона повертається на береги свого дитинства та юності. Бо була для цього особлива причина – 45 років місцевій загальноосвітній школі І – ІІ ступенів. А якщо вести відлік від найпершого, існуючого ще в довоєнний час навчального закладу, то Лопушненській школі – нині вже 95. Господарі чудово впорались із підготовкою до свята. Було випущено ювілейний конверт з маркою, зібрано багатющий матеріал з розвитку освіти у селі, на основі якого вчителем історії, директором школи Тетяною Сапіжук укладено книжку «Сходинками рідної школи». За підтримки спонсорів В. Арзуманяна, В. Гарача, І. Чайківського, С. Гуштик , Л. Ванжули, З.Шпака за лічені дні зроблено ремонт та обладнано невеликий, сучасний актовий зал.
З нагоди ювілею школи в село завітали не тільки ті, хто пив тут животворний струмінь знань, а й інші численні гості, котрі приїхали розділити з лопушнянами їхню радість. Були на святі й перші випускники школи 1971 – 1972 років: Лариса Стасюк, Тетяна Гойдало, Валентина Ороновська, Анатолій Яремко, Ганна Бабовал, Володимир Смик, Лариса Ванжула, Віктор Романишин, Богдан Бойко. Прибули з далекої Італії на свято рідної школи Леся Бабовал та Галина Шевчук. Прийшли і вчителі – пенсіонери, і батьки сьогоднішніх школярів. Серед випускників лопушненської школи є люди різних професій і, звичайно ж - вчителі. В школі працює декілька династій педагогів. Як розповіла вчитель української мови та літератури Лопушненської ЗОШ Лідія Муж, віршоване привітання із ювілеєм навчального закладу їм надіслав філолог за фахом і журналіст п. Кучмай, який зараз мешкає на Донбасі. Через війну на Сході нашої країни він не зміг прибути в село, але попрохав наприкінці свого послання: «моліться за нас.»
Ще перед початком свята, на запрошення дирекції школи, в село прибула делегація представників громадської організації «Тернопільщина європейська» в складі якої, окрім жителів Лановеччини, знаходились і члени науково - краєзнавчого гурту – студії « Терполяни», котрий діє при Тернопільському державному медичному університеті ім. І. Горбачевського разом зі своїми наставниками – доцентами Леонідом Кравчуком і Тарасом Катобним.
Для останніх це була ще й глибоко пізнавальна поїздка. У супроводі сільського голови Надії Гончарук гості відвідали місце славетної, відомої в середньовічній історії битви 1512 року, коли об’єднане українсько-польське військо під проводом князя Костянтина Острозького розбило переважаючі його майже вдесятеро сили напасників. Тут вони поклали квіти до пам’ятного знаку, що височіє в полі, поблизу села, а тоді завітали до Святовоскресенської церкви, на особливе служіння, де вже зібрались випускники школи різних років. Місцевий парох о. Роман відправив службу Божу і проголосив незабутнє слово, передусім присвячене сьогоднішній події. Він говорив про речі духовні й земні, про те, як важливо не забувати стежок дитинства на важкій дорозі людської долі й зберігати вдячність тим, хто спорядив нас у життєву путь: батькам та вчителям - наставникам. Після того присутні в храмі попрямували до школи, де їх чекали педагоги й прибулі з Лановець представники влади: голова районної ради Руслана Кушнір, перший заступник голови РДА Олександр Батожний, начальник відділу освіти, молоді та спорту РДА Оксана Ходанович та голова освітянської профспілки Богдана Вознюк.
Вже на початку дійства особливого настрою усьому заходу надала вистава у блискучому виконанні школярів. Згідно її сюжету, сучасні учні за допомогою машини часу потрапили в минуле й побачили школу, якою вона була майже півстоліття тому. Зовсім не схожа на сучасну: без пластикових вікон та комп’ютерів. Юні мандрівники в часі ледь впізнали свій навчальний заклад, знайшли запорошений фоліант з історією школи, речі, символи й атрибути радянської доби, скажімо піонерський горн. А ще зустріли своїх ровесників у тодішній шкільній формі. Побувавши в минулому, діти запросили їх у подорож в наш час, де вони ледь упізнали свій навчальний заклад. Поки тривала вистава, на екрані телевізора ішло вміло змонтоване слайд – шоу з давніми шкільними фото, знімками учнів та вчителів різних поколінь, речами й символами минулої доби, які супроводжували учнів не одного покоління.
По тому, з вітальним словом виступили представники районної влади. Руслана Кушнір вручила грамоти Тернопільської обласної ради меценатам Вахтангу Арзуманяну і Василю Гарачу, а колективу школи - чотиритомне видання Тернопільського Енциклопедичного Словника та тритомну енциклопедію « Тернопільщина. Історія міст і сіл». Подяками Лановецької районної ради й райдержадміністрації відзначено вчителів – пенсіонерів: вчителя фізики Марію Яремко, вчителя української мови та літератури Марію Копяк , вчителя математики Онисію Горосій та вчителя біології Раїсу Ванжулу. Начальник відділу освіти, молоді та спорту Оксана Ходанович теж нагородила весь педагогічний колектив школи грамотою. Остання, вручаючи привезений у подарунок для школи, такий необхідний у навчальному процесі проектор, зокрема, сказала:
- Ваш навчальний заклад має високий рейтинг. Зичу, щоб і далі у лопушненській школі завжди панувала творча, креативна, доброзичлива атмосфера, а до того всього бажаю вам ще й високої зарплатні та працездатності!
У свою чергу, випускники та школярі подарували рідній «Альма – матер» екран для проектора та ксерокс.
Перед тим, як свято продовжилось, перед присутніми зі своєю невеликою, але цікавою програмою виступили представники громадської організації «Тернопільщина європейська» і гурту – студії « Терполяни», котра діє при Тернопільському державному медуніверситеті ім. І. Горбачевського. Її вели доцент кафедри філософії та суспільних дисциплін згаданого вищого учбового закладу Леонід Кравчук та студентка Оксана Громяк. Студентка ТДМУ Віта Васильчук виконала пісню « У Тернопільськім саду», а її колега Лілія Іськів, котра на Лановеччині вже не вперше, подарувала аудиторії пісню під акомпанемент бандури « Полюбила козака з чорними бровами». Справжнім сюрпризом для присутніх став виступ ще одного студента медуніверситету, справжнього майстра оперного співу – Хуберта Мікоша, котрий родом із Польші. У його виконанні прозвучав італійською мовою відомий шанувальникам репертуару Лучано Паваротті музичний твір « О солє міо».
Після того, засновник і заступник голови Правління ГО «Тернопільщина європейська» ланівчанин Григорій Басюк, разом із колегами по громадській роботі Михайлом Мазуром та Анатолієм Фариною , вручили квіти й грамоти обласної організації товариства «Просвіта» колишньому директору школи у 1992 – 2015 рр. Дарії Безкоровайній та ветеранам педагогічної ниви : Світлані Безкоровайній, Онисії Горосій та Раїсі Ванжулі.
- «Просвіта» - це світанок нашої освіти. Ще не було української державної освітньої системи на наших землях, але вже активно діяли просвітницькі організації, в тому числі й у вашому селі. Вони сіяли ті зерна, які проросли згодом, - сказав п. Басюк.
Також, удостоєна грамоти Тернопільської міської ради і Лопушненський сільський голова Надія Гончарук, котра за три строки своєї каденції, разом із колишнім директором, немало приклалась до того, аби школа стала справді комфортним закладом як для педколективу, так і для її вихованців. Грамоту її, за дорученням тернопільського міського голови Сергія Надала, вручив почесний член « Тернопільщини європейської» Леонід Кравчук. Також він подарував педколективу твори Т. Шевченка, посібники з філософії, книги з історії та культури України, та свої монографії « Нариси з історії української духовності. Особи та погляди» і « Особливості педагогічної діяльності». А представник обласного управління водних ресурсів у Лановецькому районі Ілля Юзюк, котрий теж прибув на свято під егідою ГО "Лановеччина європейська», привітав колектив та учнів школи грамотою за збереження чистоти вод і довкілля.
Ще один член «Тернопільщини європейської», засновник Львівського аеропорту, уродженець Лановеччини , краєзнавець і дійсний член – кореспондент Транспортної академії України Руслан Баран подарував школі раритетне видання - вісник товариства «Тернопільщина», багаторічним редактором якого він був. Також від громадських діячів з Лановець і тернополян школі були подаровані баскетбольні й волейбольні м’ячі, комплект гри в бадмінтон, розвиваючі ігри, а для найменших – скакалки.
Директор школи Тетяна Сапіжук , вчителі та учні познайомила присутніх із історією навчального закладу, станом освіти на сучасному етапі, досягненнями та планами на майбутнє.
- За сорок п’ять років зроблено багато, але ще більше планів та задумів. І ми сподіваємося, що наші плани будуть втілені в життя, - сказала п. Тетяна.
Близько чотирьох годин тривала програма шкільного свята, яке вели О. Багрій та Н. Сапіжук. За вікнами давно сутеніло, але для присутніх час, здається, зупинився. Пісні, вітання, декламації – все сплелось в один гармонійний вінок. Крім того, директор школи , вчителі й учні познайомила присутніх із історією навчального закладу, досягненнями та планами на майбутнє.
Урочистості, як і годиться, закінчились гостиною, неодмінним атрибутом якої став святковий торт. А завершився День народження школи спільним виконанням пісні «Многая літа». Що ж, свята, як і безтурботні шкільні роки, рано чи пізно закінчуються, але ніколи не закінчуються уроки життя.
Фото Миколи Василечка
