У Збаражі відбувся традиційний Міжнародний юнацький турнір з вільної боротьби пам’яті борців Олександра Короля і Назарія Бойка. Змагання проводяться уже в одинадцяте, але щоразу стають неординарною подією, справжнім спортивним святом для місцевих прихильників вільної боротьби.

На запрошення незмінного організатора турніру, президента ФСК «Чемпіон», тренера Збаразької ДЮСШ, Заслуженого працівника фізичної культури і спорту Петра Короля з’їхалось понад 200 юних борців, тренерів і суддів. У змаганнях взяли участь 173 спортсмени із 25 команд, в тому числі зі Словаччини (м. Кошице), Польщі (м. Жешув, м. Тересін), Молдови, а також із Києва, Одеси, Сум, Вінниці, Рівного, Чернівців, Дубно, з Хмельниччини, Івано-Франківщини, Львова та райцентрів Тернопілля.
Під час урочистого відкриття турніру присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих Героїв – збаражан Устима Голоднюка і Тараса Михальського, які віддали свої життя, борючись за гідне майбутнє України під час Революції Гідності та в зоні проведення АТО.

Мистецькі дарунки для сильних і спритних зробили чарівні жительки села Котюжини з танцювального колективу «Пролісок» під керівництвом Євдокії Загазей, виконавши хореографічну композицію, та солістка районного Будинку культури Віта Максимюк.
Змагання проводились у 12 вагових категоріях серед молодших та старших юнаків на двох килимах у приміщенні спортивного залу ЗОШ №2 і тривали впродовж двох днів. Керівниками килимів були судді міжнародної категорії Олександр Єжов з Коломиї та Юрій Голуб із Сум. Головний суддя – Євген Король.
Кожен з учасників продемонстрував красиву боротьбу і волю до перемоги, долаючи суперника та йдучи до мети крізь відчай і непрохані сльози.

Чимало сильних емоцій принесли вболівальникам виступи збаразьких борців – вихованців тренерів Петра та Євгена Королів і Олександра Шафранського.

Особливо гарячі пристрасті вирували під час фінальних поєдинків, де збаражани боролись за першість із представниками найсильніших борцівських клубів. Результати наших вболівальників не розчарували. Збаразька команда виправдала сподівання і виборола перше місце, випередивши спортсменів з Київського олімпійського коледжу ім. Івана Піддубного, які завоювали друге місце. На третьому – одесити.

Серед молодших юнаків найкраще проявив себе Владислав Хариш. Показавши бійцівський характер, він став чемпіоном у категорії 23 кг. У категорії 26 кг перше місце виборов Назар Григоряк, у категорії 32 кг – Богдан Бастюк. У категорії 40 кг першість здобув Арсен Цар. Другі місця посіли Богдан Федчишин (26 кг) та Максим Шпак (40кг). Третім у ваговій категорії 40 кг став Вадим Смірнов.
Серед старших юнаків золоті медалі вибороли Андрій Ткач (35 кг), Олександр Бебко (47 кг), Володимир Михайловський (73 кг), якого тренери відзначили як кращого борця турніру.
«Срібло» у Юрія Вовка (32 кг) і Олега Ключки, який змагався у ваговій категорії 38 кг.
У фінальній частині змагань радісний настрій дарували хлопчакам танцюристки із шостого класу ЗОШ №2.

Вручали кубки, грамоти та медалі переможцям і призерам голова РДА Анатолій Качка, начальник відділу у справах сім’ї, молоді і спорту РДА Юлія Ключка, тренери, судді, почесні гості.
На прощання спортсмени зробили кілька знімків на згадку та поділились низкою вражень. До прикладу, тренер Мирослав Єдлічка зі словацького міста Кошіце зізнався, що приїхав до Збаража вперше і задоволений організацією турніру.

– З Петром Королем ми познайомились на одному з турнірів у Львові, – каже пан Мирослав. – Ми з ним друзі. Знаючи, що Збаразький борцівський клуб високо оцінюється, вирішив привезти своїх учнів, щоб вони навчились, як потрібно боротись. Шкода, що не приїхали друзі з Німеччини та Чехії, злякавшись війни в Україні. Погано, що склалась така ситуація. Нам шкода і українців, і росіян, серед яких є також немало наших друзів-спортсменів. Спортсмени ніколи не хочуть війни, ми за мир.
Одинадцятирічний борець із польського міста Жешув Каміль Барловскі у Збаражі вперше, але уже достатньо добре розуміє українську мову.

– Мене навчили хлопці, – каже спортсмен. – Маю таких друзів, як Андрій Ткач, Олег Ключка, Юрій Вовк, з якими ми потоваришували під час турнірів у Польщі та містах України. Мені подобається на змаганнях не лише вільна боротьба (завоював за чотири роки уже 45 медалей, з них десяток золотих), а й вивчати мови. У Збаражі мені сподобався замок, готель «Гетьман», у якому ми жили.
– Петро Король,– каже тренер з м. Брічани (Молдова) Геннадій Мелніцкій, – не лише готує добрих спортсменів, а уміє здобувати друзів у всьому світі, тому ми й приїжджаємо сюди. Хоча молдавська борцівська школа давня, їй понад 700 років, проте і у вас ми маємо чому повчитись. Нам подобається стиль ваших спортсменів, загалом збаразька команда цікава, тому приїхали, щоб обмінятись досвідом.

– Наша команда у Збаражі також вперше,– відзначив тренер, заступник директора Київського олімпійського коледжу ім. Івана Піддубного Степан Захарків. – Петра Короля знаємо як пристрасного сподвижника борцівського спорту. Він дуже вболіває за його розвиток, тому прагне, щоб його учні мали можливість здобувати високу майстерність у цьому виді спорту. У нашому коледжі така можливість є, і ми вже маємо серед вихованців здібного збаражанина Олександра Бебка. Загалом у нас 600 учнів, які займаються 14 видами спорту. Двадцять троє випускників коледжу стали олімпійськими чемпіонами. Можливо, серед учасників сьогоднішнього турніру також знайдуться такі хлопці, які згодом будуть навчатись у нас.
Олександр Бебко своїм навчанням у Києві задоволений. – - - Потрапив у коледж завдяки тренеру Петру Королю, який за 4 роки прищепив мені любов до боротьби і повіз на змагання у Тульчин, де мене помітив тренер Степан Захарків, – каже Олександр. – Звичайно, у коледжі навантаження набагато більше, ніж було у мене раніше, тренування – двічі на день, навчання за програмою десятого класу. Проте я не шкодую, бо маю можливість шліфувати свою майстерність і добиватись високих результатів. Спортивні висоти – поки що найбільша моя мета у житті.

Від імені батьків висловився Петро Григоряк, який часто супроводжує своїх дітей на змагання.

– У мене троє синочків - дев’яти, восьми років, а третьому – 11 місяців, - каже чоловік. – Хочу усіх зробити чемпіонами.

На завершенні турніру Петро Король відзначив: «У тому, що захід вдався, є значна заслуга небайдужих людей, які брали активну участь у його підготовці та проведенні. Я вдячний усім, хто вніс свою лепту».

Джерело: Народне слово