Понад двадцять років тому тернополянка Ірина Мацко почала свій шлях із казок, які вигадувала для власних дітей. Згодом з’явилося бажання дізнатися чи сподобається це суспільству, як це сприйматимуть незнайомі читачі. Про свою творчість, натхнення та нові книги, письменниця розповіла Терену.  

Я не можу сказати, що був якийсь чіткий момент, коли я вирішила писати для ширшої аудиторії. На початку це було ніби промацування – як моя творчість сприймається суспільством. Бажання зрозуміти, наскільки вона має право на життя, – розповідає Ірина Мацко. 

Почалося все з публікування казок на різних літературних платформах із коментарями читачів. 

Якщо я писала далі, значить позитивних коментарів було більше. Я не настільки самовпевнена, щоб ігнорувати відгуки. Критика теж була, але конструктивна критика, і я за це дуже вдячна, адже це не обрубало мені крила, – зазначає письменниця. 

Вирішила показати дітям, яка багата наша історія 

Ірина Мацко дотримується власного бачення і не може писати на замовлення, зрадивши свої ідеї. Також не дотримується одного напрямку, адже окрім казок пише повісті для підлітків та новели для дорослих. 

Для дітей – одна стежка, а для дорослих – це мій досвід, переживання і усвідомлення. Моя творчість відображає те, про що я думаю, чим живу і в чому я переконана, – каже авторка. 

На початку твори для дітей з’являлися через потребу пояснити власним дітям важливі теми про співчуття, любов, дружбу чи про базові, побутові речі. Проте, на початку повномасштабного вторгнення все зупинилося на місяць-два. Попередні теми здавалися неактуальними, адже «кому потрібні казки, коли мова йде про життя». Тоді з’явилися героїчні історії про Пташку, Діанова та Залужного, історичні легенди. 

Ірина Мацко розпочала свій творчий шлях 20 років тому з казок, які вигадувала для власних дітей

Я зрозуміла, що є велика інформаційна проблема, прогалина в знанні нашої історії як у дітей, так і у дорослих… Українські діти повинні знати свою історію. Тому наголос у моїй творчості змінився на історичний, аби зацікавити і поселити в дитячих сердечках гордість за те, що вони українці. Показати, яка багата наша історія і створити фундамент для них, щоб такого як зараз більше не повторилося. 

Тепер, на четвертий рік війни письменниця знову повертається до тем загальнолюдських цінностей. Також Ірина Мацко є казкотерапевткою. 

Це дуже приємна терапія, коли казкою можна коригувати поведінку, прибрати тривогу, страх павуків, темряви чи часте проведення часу в гаджетах, – пояснює вона.  – Дитина читає казку і приймає на себе образ головного героя. Вони проживають разом із ним якусь ситуацію і вона розуміє без прямих пояснень, що потрібно робити, а що не варто». 

Важливо усвідомлювати, що це не просто казка, яку одного разу прочитає дитина. Це твір, який потрібно проаналізувати – від питання «чому так?» та обговорити з дитиною, щоб вона зробила висновки, як поводитися у тій чи іншій ситуації.

Готує до друку три книги 

У написанні однієї із книг допомогли, як називає авторка, «її казкарики» – діти з літературної студії «Майстерня казки», що діяла при «Креативній студії ІРИска» в Тернополі. Діти, як відомо, дуже люблять тваринок, співчувають їм і саме над цією темою фантазували, створюючи казки у студії, маленькі казкарики. У результаті в збірці «Песик, що рахував хмаринки» зібрано терапевтичні казки про те, що домашні улюбленці відчувають, коли їх залишають на вулиці чи ображають. 

Ірина Мацко – авторка збірок легенд для дітей про історію України

Поділилася письменниця також історіями написання збірки «Героїчні казки». Наприклад, про те, що у казці про «Птаха любові» розповідається історія Валерії Карпиленко та воїна Андрія Суботіна. Він загинув, але їх кохання продовжує жити далі. Це не просто було описати, але авторка впевнена, що історія цього кохання, як і інші героїчні казки, мають жити в людських серцях.

Кожен твір має бути пропущений через себе, через серце, інакше йому не повірить читач, – каже Ірина Мацко. 

Зараз готується до друку три книги авторки. Зокрема, йде робота над «Легендарною Україною 2». Коли буде реалізовано інші проєкти, які наразі в роботі, ще рано говорити. Але ідей багато, тому дозволити собі паузу письменниця не може.

Якщо читачам відгукується те, про що я пишу, то я з радістю послухаю їхні коментарі і відгуки, бо це для мене найвища нагорода. Якщо ні –  можуть відкласти в сторону і не читати, тому що кожен має знайти свою книжку, тему і автора… Важливо знайти книжку, яка торкнеться тих важливих чи болючих тем, які є у читача, – говорить Ірина Мацко.

Читайте також: Тернопільська письменниця написала дві збірки легенд для дітей про історію України.

Авторка: Анастасія Пестрак

 Фото з архіву Ірини Мацко