Директор Тернопільського обласного художнього музею Ігор Дуда створив унікальну колекцію Великодніх писанок та поштівок.

     Вже більше десяти років поспіль директор Тернопільського обласного художнього музею, заслужений працівник культури України Ігор Дуда до світлого празника Воскресіння Христового готує свою колекцію писанок. У ній – більше півтисячі оригінальних експонатів – писанок, крашанок, поштівок. 

- Знаєте, - розповідає Ігор Дуда, – у Тернополі тривалий час не було єдиної колекції писанок. Жителі міста їх малювали, але писанки не були зібрані разом. Тоді я налагодив контакт із відомим львівським колекціонером Іваном Гречком. І він дав мені кілька Великодніх писанок. Я цим захопився, а самі тернополяни, як побачили в музеї львівські писанки, почали говорити, що вони можуть теж виготовити для показу свої писанки. І пішло. Згодом ми відкрили виставку, у якій було 120 писанок, через рік – понад триста, тепер вже є понад п’ятсот. Щороку виставляємо роботи до тридцяти авторів – майстрів писанкарства. Крім того, що наші майстри продовжують традиційні візерунки, є й такі, що створюють свої власні композиції, оригінальні малюнки.

- До речі, знаю, що зараз існують суперечки про те, чи писанкар має продовжувати давні писанкарські традиції чи створювати свої композиції, - звертаюсь до пана Ігоря.

– Вважаю, що мистецтво писанкарства має розвиватися, воно не повинно бути якимось таким законсервованим, усталеним, - відповідає Ігор Дуда.

- А техніка писанкарства, вона як, змінилася, чи збереглася такою, як колись була?

– Безумовно, що зміни відбулися. Методи розпису змінилися – від звичайної палички з бляшаною трубочкою на кінці – своєрідним пензликом, до сучасних мініатюрних інструментів, які дозволяють наносити на яйце орнамент. Тож і створюються і так звані дряпанки, і воскова манера, „мальованки”, є техніка „біле по чорному”. А „біле по білому” – то взагалі унікальна річ.

 - Подивіться, - Ігор Дуда простягає мені яйце, на якому ніби хтось різцем на шкаралупі вирізьбив орнамент. - Виглядає як знамениті яйця від Фаберже, як філігранна вишивка. Тут використовувалось травлення оцтовою кисотою, - пояснює пан Ігор. – Переважно беруть гусячі яйця, щоб краще було видно орнамент. А є ще ж „наскрізний” орнамент, так звані „пилянки”, то дуже складна техніка, яку освоїли наші майстри. Є у нас писанки і з бісеру, і з ниток, з дерева, аплікацій.

За кожною писанкою, розповідає далі Ігор Дуда, можна вивчати давні звичаї та культуру нашого народу. Переважно, це писанки, які виконали писанкарі Леся та Юрій Цікали. Їхні роботи увібрали в себе колорит етнографічних регіонів, де проживають українці. Також тут можна оглянути писанки, виготовлені українцями за кордоном.

- Наприклад, на писанках Слобожанщини найчастіше зустрічаються солярні знаки, чотирикутники, меандри, домінують тьмяні приглушені фонові кольори. А серед писанок Холмщини та Підляшшя частіше переважають зелені тони, орнаментовані сосонки та гілки. Дряпанки характерні для східних областей України, їх виготовляють на основі крашанок, - каже пан Ігор.

Крім цього, на виставці у художньому музеї можна побачити так би мовити, «модернізовані» Великодні писанки. Вони прикрашені барвистими ниточками, декоровані стрічками та бісером. Є тут дерев’яні мальованки, розфарбовані у петриківському стилі, рельєфні писанки, що нагадують полтавську вишивку білим по білому.

Також відвідувачам запропоновано ознайомитися із колекцією Великодніх листівок. Основа експозиції - листівки з власної колекції директора художнього музею Ігоря Дуди. Крім них, присутні також вітальні україномовні зразки листівок Польщі, США, Канади, Бельгії, Австралії.

- Усе розпочалося в 1966 році, - розповідає Ігор Дуда, – Тоді, із Польщі, де мешкала моя родина, надійшла вітальна листівка із Великоднем. Навіть не думав, що вона згодом дасть поштовх до збирання листівок на Великодню, Різдвяну тематику.

– Ви що, раніше думали про таке збирання?

– Ні, було просто цікаво, адже я за фахом мистецтвознавець, навчався в Академії мистецтв у Санкт - Петербурзі, викладав історію мистецтва, так що це все, оці поштові мініатюри, мені близькі. Знаєте, у нас у 60-ті роки просто не було ще Великодніх листівок. Переважали поштівки до чергової річниці Великого Жовтня, Першого травня, ну, ще новорічні були, до 8- березня. Але щоб Великодні – то ні. А тут раптом – приходить листівка „Христос Воскрес! Воістину Воскрес!” Тобто, те, про що люди, принаймні тут, на Галичині, говорили вдома і не завжди насмілювались казати на вулиці, набуло чіткої поліграфічної форми у вигляді листівки. Деякі поштові листівки потім передав мені й батько, який побачив, з яким трепетом я ставлюся до них. Поступово ящичок, де були Великодні листівки наповнювався. До поштівок з Польщі додалися мініатюри з Канади, США, згодом – з інших країн. Ігор Микитович Дуда розповідає, що у своїй колекції він мав і зараз має справжні раритети, за зберігання яких колись можна було отримати „термін”. Це – Великодні листівки, які свого часу випускали підпільні друкарні Української повстанської армії. Згодом, вже за часів Незалежності, Ігор Дуда доповнив свою колекцію першими українськими листівками на Великодню тематику.

Ігор Дуда може довго розповідати про зібрані писанки та поштівки, знає він багацько і легенд, переказів, що стосуються писанок. Вдивляюсь в оці маленькі рукотворні дива і захоплююсь отим мистецтвом писанкарства та створення Великодніх поштівок. У кожній з них - свій стиль, своя манера, свої поєднання кольорів. Торкаюсь їх і ніби відчуваю часточку душі майстрів і майстринь – писанкарів, художників, видавців, роботи яких зібрав Ігор Дуда.

Великодня виставка писанок та поштівок і майстер- клас із писанкарства відбудеться сьогодні, з 12-ї до 16-ї години у Тернопільському обласному художньому музеї.

Орест Сарматський

Фото автора