Заслужений художник України Богдан Ткачик презентував мистецьку Тернопільщину у благодійному проекті «Гошівський різдвяний пленер», який десять днів тривав у монастирі в Гошові на Прикарпатті.

У перші дні Нового року пан Богдан живе свіжими спогадами про цю подію.

- Таку мистецьку акцію у сусідній області організовано за підтримки Міністерства культури України, обласної та районної влади, меценатів краю, - розповідає митець. – Зрозуміло, що серед ініціаторів живописного пленеру були і майстри пензля. Ідею підтримав настоятель Гошівського греко-католицького монастиря Чину святого Василія Великого Дам’ян Кастран

- А чому саме цей монастир було обрано для проведення пленеру?

- Перш за все, Гошівський монастир - діючий греко-католицький монастир в Івано-Франківській області. Це один із найбільших центрів паломництва на Прикарпатті. Місцеві монахи нам розповіли, що перший храм у Гошеві постав у 1570 році і був розташований у низині, біля підніжжя нинішнього монастиря. Він був дерев'яним і згорів під час нападу татар. Новий монастир вирішено було будувати на пагорбі.

- Мені довелося свого часу побувати там, на Ясній Горі, де нині стоїть монастир.  Досі уявляю собі цю прекрасну панораму околиць.

- Ото, власне, таку панораму ми і бачили кожного дня. Це просто щось неймовірне! Незважаючи на те, що це чернеча обитель, тут завжди людно. Ми вже між собою говорили, що кожен звик сприймати подібні місця, як спокійні та усамітнені. Але ми бачили, що тут кожного дня до монастиря йде велика кількість людей. І не тільки з України, але й з різних куточків світу. Кожен їде сюди, аби схилитися  перед духовною перлиною Гошівського монастиря - чудотворною іконою Божої Матері.

- Зрештою, завдяки цій іконі Гошівський монастир і став широко відомим на весь світ.

- Так, Гошівська ікона Божої Матері - одна з найшанованіших реліквій католицької церкви. Її монастирю подарував шляхтич Микола Гошовський, коли під час сильної пожежі в 1735 році його маєток було повністю знищено. А от ні ікону Богородиці, ні стіну, на якій вона висіла, вогонь не зачепив. А наступне диво сталося через рік - ікона стала світитися, а коли світло згасло, ікона замироточила. Після цього дива шляхтич і передав ікону монастирській церкві на Ясній Горі. Пізніше пан Гошовський всіляко сприяв і допомагав облаштуванню монастиря. У його честь монастир і був названий Гошівським.

    Ікона Божої Матері була двічі коронована. Вперше - в 1746 році Києво-Галицьким митрополитом Андрієм Шептицьким, вдруге - 28 серпня 2009 Папою Римським Бенедиктом XVI. Це означає, що церква офіційно визнала ікону Божої Матері чудотворною.

- Як Вам працювалось під омоформ Гошівської Богородиці?

- Працювалось напрочуд легко. Бо мали благородну мету – популяризувати цей духовний центр Прикарпаття,Гошівський монастир, щоб більше людей знало про цю святу обитель і її чудотворну ікону. Мали ще одну мету – допомогти захисникам Вітчизни. Розуміємо, поки в Україні йде війна, біда триває. Війна мусить закінчитися, і ми в цьому маємо допомогти. І не тільки там, на передовій, але й тут, в тилу. Наша зброя, зброя художників – пензель. І ми повинні таким чином допомагати  у боротьбі з ворогом.

- Тобто йдеться про те, що кошти, виручені від продажу картин, підуть на допомогу бійцям АТО?

- Саме так. В проекті брало участь 22 митці. Шістнадцять з них упродовж десяти днів писали картини на території монастиря, решта передадуть для аукціону раніше створені полотна. Під час роботи пленеру ми спілкувалися із Світланою  Яценко, помічником віце-прем’єр-міністра, міністра культури України. Вона сказала, що оскільки пленер проходить на благодійній  основі, то картини продаватимуться через аукціон, а виручені кошти спрямують на лікування важкопоранених бійців АТО. Узагалі і я, і мої колеги, тут, на Ясній Горі відчували особливу благодать, одухотвореність. Спілкувались, набирались сили від чудотворного місця, від навколишньої природи. Щиро вдячні отцю Дам’яну Кастрану, меценату Віктору Вінтоняку та усім,  хто підтримав нашу ідею і долучився до проведення Гошівського Різдвяного пленера. Акція насправді дуже благородна і, можливо, влітку тут відбудеться подібний пленер.

 Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото: kurs.if.ua та Богдана Ткачика