На подвір’ї Василя Старика з села Білобожниця Чортківського району – справжнє пташине царство. Дбайливий чоловік вже понад пʼятнадцять років розводить декоративних птахів. Про це пише «Сільський господар».

Розпочав свою екзотичну справу з качок-мандаринок. Поступово домашня колекція поповнювалася єгипетськими та гірськими гусьми, різними породами голубів. Замешкали на обійсті і дикі качки та галагази. У будинку оселилися папуги. 

Ентузіаст постійно відвідує пташині виставки та ринки і раз у два-три роки старається поповнювати свій зоокуток. 

Чотири роки тому Василь Орестович придбав дві сім’ї білощокої казарки. Ці птахи занесені до Міжнародної Червоної книги і є дикими родичами гусей. Щоправда, на відміну від домашньої птиці, казарки маленькі на зріст – важать до двох із половиною кілограмів. 

Казарки мають спокійний характер і гарну вроду, – розповідає Василь Старик. – У дорослого птаха лоб, щоки, покривні пера вух і горло білі або жовтуваті, решта голови і шия – чорні. Пернаті легко знаходять спільну мову з іншою домашньою птицею. У теплу пору року вільно гуляють на подвір’ї. Зимують в одному приміщенні з усіма птахами. Лише у шлюбний період переселяю їх в окремі вольєри. 

Статева зрілість у білощоких казарок настає у три роки. Нестися починають у квітні. Зазвичай гуска дає від п’яти до восьми яєць. Поки самка висиджує потомство, біля гнізда постійно чатує самець. 

В утриманні ці пернаті нічим не відрізняються від домашніх гусей, – розповідає Василь Орестович. – У перші тижні життя згодовую птахам гранульовані корми, а згодом переводжу їх на зерно пшениці і кукурудзи. У холодну пору раз на місяць даю вітаміни. Стежу, щоб у поїлці завжди була тепла вода, а підлогу вкладаю солом’яною підстилкою. У липні, коли починається линька, обов’язково підрізаю птахам крила. 

Як і гуси, білощокі казарки люблять пастися на лузі і плавати на воді. Оскільки поблизу нема ставка, то господар влаштував для своїх підопічних імпровізовану водойму на подвір’ї. Обрізав ванну, щоб вона була нижчою, і в теплу пору року щодня наповнює її водою. Крім казарок, у ванні купається й інше домашнє птаство.

У своїй господарці Василь Старик тримає також звичайних домашніх курей і качок. Їх він розводить заради м’яса. А от декоративну птицю, яка є чудовою окрасою його подвір’я, господар тримає для душі. В усьому йому допомагають дочки Оксана та Надія, яким це красиве захоплення передалося від батька ще в дитинстві.

На світлині «Сільського госплдаря»: дочка Василя Старика Оксана кожну вільну хвилину приділяє своїм пернатим улюбленцям – білощоким казаркам