Унікальну традицію, якої немає в жодному населеному пункті України та світу – напередодні свята Воздвиження Чесного Животворчого Хреста всуціль зодягати хрести у різнобарвні квіткові фелони – провели 13 вересня в Монастирку на Борщівщині. Про це пише Сільський Господар.

Нагадаємо, традиція включена в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Спершу – вечірня в церкві, а відтак церковна процесія виходить на узгір’я, де встановлені 14 дубових хрестів з образами стацій Хресної дороги, заквітчаних осіннім різноцвітом, біля кожної з яких мовиться відповідна молитва. Ближче до сутінків пагорб осявають свічки в руках парафіян.

До 1988 року в церкві ще був колгоспний склад зерна, - розповідає мені тодішній її настоятель отець Юрій Стеблина, скерований сюди на службу в 1989-му і який, власне, започаткував Хресну дорогу в Монастирку (тодішньому Міжгір’ї). – Вісім місяців ми з громадою, не покладаючи рук, відбудовували занапащену атеїстами церковцю, збудовану ще в 1772 році. Старезні похилені перегнилі хрести вздовж Хресної дороги замінили новими, освятили. І взялися за відродження традиції, яка передавалася в селі із покоління до покоління… Тож 1990 року Хресна дорога ожила. 

Нині молоді в Монастирку дуже мало. Доводиться запрошувати до роботи дівчат із інших навколишніх сіл. З-поміж інших – із Шупарки.

На запрошення настоятеля Хрестовоздвиженського Чоловічого Монастиря с. Монастирок ігумена Миколая Хмарного, ми вдруге долучилися до багаторічної традиції прикрашати квітами Хресну дорогу напередодні храмового свята. А цьогоріч мали за честь уквітчувати дві стації: першу – «Ісус засуджений на хресну смерть» та дев'яту – «Ісус падає втретє під хрестом», – поділилася у фейсбуці адміністраторка групи «Церква Покрови Пресвятої Богородиці с. Шупарка» Ольга Зубик.

Автор: Степан Татарський 

Світлини Галини Огородник та Ольги Зубик