Олег Снітовський

На Тернопільщині тисячі людей виїхали у лісову гущавину на межі трьох областей (фоторепортаж)

заставка

В урочищі “Данилова гора”, що на околиці села Стіжок Шумського району, розпочався мистецько-краєзнавчий фестиваль «Братина».

DSC02872 (Copy)
DSC02872 (Copy)

…А небо тут – особливе. Тут, здається, і дерева ростуть із неба.  Бо то не просто небо. То – безкраї небеса, що начебто вириваються із гущавини волинських лісів увись і звідти, з цього глибокого безмежжя ярять додолу, де серед п’янкого трунку буйноцвіття трав, місце особливої сили і таїни – урочище Данилів  Град.

Там, за селом Стіжком, де географічно сходяться три області – Тернопільська, Рівненська і Хмельницька, та й до Волинської – не так вже й далеко, за переказами, колись стояв легендарний Данилів.

Засноване князем  Романом Мстиславовичем на честь народження сина Данила, котрий згодом прибрав собі ймення Галицький, місто серед лісу увінчувала Данилова гора. Ці околиці згадуються ще у Галицько-Волинському літописі. Уважний мандрівник й тепер може розгледіти тут залишки фортеці. Саме Данилів Град поряд із замками у Стіжку, Кременці і Холмі стали фортецями-форпостами Київської Русі, які монголо-татари не змогли здолати і дійти, як вони хотіли, до останнього моря — Атлантичного узбережжя Європи.

Про ті часи нагадують не тільки давні оборонні вали навколо Данилової гори, але й церквиця, розташована на ній. Вона особлива. Бо де ви ще знайдете храм, який відчиняє тут, серед лісів свої двері лише … двічі на рік. А саме – на Великдень і на другий день Святої Трійці. До речі, гору, на якій стоїть храм, ще називають Святою Трійцею.

DSC02508 (Copy)
DSC02508 (Copy)

Так от,  саме в такій історично-мальовничій місцині, біля підніжжя Данилової гори, або ж – Святої Трійці, вже 12 років поспіль   відбувається міжнародний мистецько-краєзнавчий фестиваль «Братина». Автор ідеї та неодноразовий натхненник такого проекту – письменник Сергій Синюк із Шумська. За його задумом на кожному із таких фестивалів має постати у величі не просто наша історія, а саме Волинське середньовіччя. Не випадково, такі дійства не обходяться без «присутності» видатних історичних діячів тих часів, одягнутих у середньовічне вбрання.

DSC02668 (Copy)
DSC02668 (Copy)

Тож з’їжджаються на такі Волинські фестини не тільки люди із Волині, але й Галичини, Поділля, Києва, їдуть із країв, що колись входили в єдине Галицько-Волинське князівство.

Бував тут чи не кожного фестивалю. Бо є на що надивитися. І щораз бачив щось нове, щораз зачаровувався, набирався снаги до наступного фестивалю. Тут переплітається воєдино і велелюдний ярмарок фольклору та ремесел, і конкурс сучасної пісні та співаної поезії «Гремислава»,  і розмаїття народних костюмів, і традиційних українських страв…

DSC02636 (Copy)
DSC02636 (Copy)

Ось і цього року, фестиваль розпочався святковим богослужінням у храмі Святої Трійці на Даниловій горі. А вже згодом розгорнувся ярмарок фольклору та ремесел, почалися виступи фольклорних колективів, книжковий круглий стіл «Волинський літопис».

DSC02608 (Copy)
DSC02608 (Copy)

DSC02585 (Copy)
DSC02585 (Copy)

DSC02647 (Copy)
DSC02647 (Copy)

Також у сьогоднішній програмі – гала-концерт переможців конкурсу «Гремислава», виступи гуртів «LUIKU», E.K.A та DJ sheemy.

DSC03021 (Copy)
DSC03021 (Copy)

Дні, коли проходить «Братина» – то своєрідне автентичне пульсуюче духовне джерело, що вабить до себе тисячі тих, кому не байдужа історія свого народу. До речі, саме слово «братина» означає чашу, з якої княжі дружинники пили по ковтку вина, передаючи її один одному, як знак єднання і миру.

DSC02800 (Copy)
DSC02800 (Copy)

    …Як хочеться, щоб не ослабла рука, котра передає оцю традицію із віку у вік. А ще – відчути тут мить, коли зачерпуєш долонями  джерелицю біля Данилової гори. Звідти, з глибини віків, дивляться на тебе із товстезних мурів воскреслі очі-вікнини старого храму. І така трепетна мить – особлива. Вона у своїй повноті й довершеності – як тиха мелодія єднання вічності, котру відчуваю щораз, коли поспішаю у шумські ліси, на «Братину»…

 Фото автора

Вибір читачів за тиждень

Відео