Спускаючись крутою вулицею Юліана Опільського, варто звернути увагу на будинки. І те, що всередині.

Власне, з цього під’їзду під номером 1 кілька років тому почалася моя під’їзна одіссея. Може, тому, що його двері завжди відчинені, а компактні закручені сходи, кахлі та гратоване віконечко в під’їзді не можуть не впасти у вічі.

І щоразу короткі візити сюди — за свято. Тож мандруймо близьким і далеким. 

Анна Золотнюк

Фото автора