Ситуації зі стрибками та різкими підвищеннями цін на продовольчі продукти держава може регулювати через Аграрний фонд і біржу.

Таким чином, на державному рівні країна б продавала виробникам яєць фуражне зерно за закупівельними цінами 2020 року, виходячи з яких, здійснювалась передоплата за форвардними контрактами, а у продавців продуктів була б причина не підвищувати ціни.

Про це в ефірі телеканалу Перший.UA розповів народний депутат аграрного комітету Вадим Івченко.

- Ціни на яйця дійсно зросли у зв’язку з тим, що собівартість яйця – десь 70-80% – це кормові добавки: комбікорм. Тобто, якщо у нас сьогодні зросла ціна фуражної пшениці та кукурудзи по всьому світу – то, звичайно, зросла ціна комбікорму. Якщо вона зростає, то підтягне за собою ті групи товарів, які залежать від неї». Тобто, на сьогодні ми говоримо виробникам яєць: у нас є фуражна кукурудза і пшениця за ціною, наприклад, листопада минулого року. Ще додати до неї зберігання, податки тощо, але ця ціна буде значно нижча, ніж на ринку, де купують трейдери, – пояснив Івченко.

За його словами, така вдумлива політика держави дасть змогу стримувати ціни на більшість груп продовольчих товарів.

Це означає, що ці приватні компанії приходять, беруть дешевше фуражну пшеницю – і, по факту, випускають свій товар дешевшим.

Озвучено три сценарії розвитку агросектору на найближчі 10 років  

Виходячи з  результатів SWOT-аналізу та експертних оцінок, науковці Інституту географії НАН України прогнозують три основних сценаріїв розвитку аграрної галузі у найближче десятиріччя: оптимістичний, песимістичний та нейтральний.

Про це дослідження пише сайт ГО «ЕкоДія».

Щодо першого, оптимістичного, одним з найбільш вагомих чинників впливу тут є очікування підвищення орендної плати після відкриття ринку землю21, що відзначається експертами.

1402 (Copy)

Наразі складно оцінити обсяги зростання та масштаби впливу (попередній прогноз ціни на землі сільськогосподарського призначення за 1 га: $1–2  тис. після скасування мораторію і  $1.5–4  тис. через 4 роки після відкриття ринку землі), водночас ймовірним в такому разі є скорочення земельного банку найбільших агрохолдингів, які запобігатимуть надмірним витратам, та вивільнення певної частини земельних паїв.

Такі землі можуть бути використані як основа для розвитку дрібного фермерства, об’єднаного, втім, у кооперативи, а також створення специфічних кластерів у сільській місцевості.

За розвитку оптимістичного сценарію є перспектива часткової демонополізації сільськогосподарського виробництва, підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств, розвиток зеленого та сільського туризму, соціально-економічне зростання в сільській місцевості, збереження та відновлення традиційного культурного ландшафту, ймовірно менший антропогенний тиск на довкілля», – ідеться у дослідженні.

Діаметрально протилежним є песимістичний сценарій, при реалізації якого вплив агрохолдингів продовжуватиме зростати.

Також ймовірним видається нейтральний сценарій або «статус кво», що передбачає збереження агрохолдингами наявних територій та впливів, з  певним перерозподілом, але без суттєвої зміни структури ринку.

Це означає, за даними науковців, що частина територіальних громад і  навіть регіонів, залишиться об’єктом інтенсивного впливу великих сільгосппідприємств, а  ризики, зазначені у  попередніх розділах зростатимуть.

Йдеться насамперед про підвищення рівня безробіття, внутрішні та зовнішні міграції, зростання диспропорцій демографічної структури, зрештою деградацію соціально-економічного та природного ландшафту українського села.

Фото з відкритих джерел