Доволі несподівано і вже у зрілому віці ввірвалася на вищі щаблі легкоатлетичних помостів Європи і світу легкоатлетка з Бережан Наталія Легонькова. Майже невідома в Україні, вона раз по раз стала завойовувати призові місця на престижних марафонах і напівмарафонах світу, де досі домінували африканські спортсменки.

В ексклюзивному інтерв’ю «Номер один» 32-річна Наталя Легонькова розповіла про основні віхи своєї спортивної кар’єри.

Результати дозволяють брати участь в Олімпійських іграх

– Пані Наталю, протягом короткого часу Ви виграли два престижних змагання – марафон у Дубліні (Ірландія) та напівмарафон у Косцяні (Польща). Чи можна вважати, що нинішній легкоатлетичний сезон для Вас найуспішніший у спортивній кар'єрі?

– Дійсно, сезон вдається дуже добре. А все через те, що я довго (близько 4 місяців) і важко тренувалася. Що цікаво, після перемоги в дублінському марафоні я застудилася, але, переборовши хворобу, знайшла в собі сили вийти на змагання в Польщі і теж здобути перше місце.

– Скільки у житті набігали марафонів?

– Приблизно марафонів 17 вже пробігла.

– Чи складно саме жінці подолати 42 км у змагальному режимі?

– Пробігти марафон - не складно, якщо ти добре до нього підготовлений.

– Чи доводилося через якісь причини сходити з дистанції?

– Я ще ніколи не сходила з дистанції. Якщо виходила на старт, то завжди намагалася добігти до кінця, який би результат не показала.

– Коли вперше пробігли марафон та що Вас підштовхнуло до нього?

– Перший марафон я не дуже пам’ятаю. Мені було 16 років, коли вперше спробувала пробігти марафон в Одесі. Загалом тоді його подолала за 6 годин. А підштовхнуло мене до цього знайомство в 12 років з Шрі Чінмоєм. Він сам спортсмен, художник, письменник і музикант. У нього по всьому світу є учні, які запропонували мені спробувати себе в марафоні.

– Нещодавно, вигравши марафон у Дубліні, Ви виконали норматив майстра спорту міжнародного класу. Що це звання Вам може дати?

– Звання майстра спорту міжнародного класу мені поки що нічого не дає.

– Яким є Ваш особистий рекорд у марафоні?

– Мій власний рекорд становить 2 год. 31 хв. 8 сек., його я нещодавно показала в Ірландії на традиційному марафоні «Airtricity» за участю понад 15 000 атлетів.

– Який результат потрібно показати, щоб вибороти ліцензію на Олімпійські ігри-2016 у Бразилії?

– Мої результати дозволяють брати участь в Олімпійських іграх (кваліфікаційний норматив на участь в ОІ становить 2 години 42 хвилини – авт.), але поки не відомо, чи мене туди відберуть.

– Скільки років займаєтесь легкою атлетикою і марафоном зокрема?

– Я 20 років бігаю, останніх 10 років регулярно беру участь у змаганнях марафонців.

– Очевидно, одразу не бігли марафон, якими видами легкої атлетики займалися у юнацькі роки?

– Навчаючись у Бережанському інституті, мене тренували брати Володимир і Богдан Дуди на дистанціях 800, 1500 і 3000 метрів.

– Яким чином Ваша сім’я опинилася в Бережанах?

– Я народилася в Казахстані, а моя матір – у Бережанах. На Батьківщину матері наша сім’я переїхала в 1998 році.

– Чи правда, що Ви певний час мешкали в селі Жуків Бережанського району в родині одного з перших тренерів?

– Поки родина шукала житло, дійсно, мешкала в приміському селі Жуків у тренера.

У день пробігаю 38 км

– Чув, що на одному зі своїх перших марафонів у Градец-Великопольському (Польща) представляли місто Долина Івано-Франківської області.

– Був такий випадок у моїй спортивній біографії. Виступати за Долину мене запросив бережанець Микола Проців, який у той час працював у цьому місті. На тих змаганнях, які щодо організації визнали найкращими в Європі, я фінішувала другою. На жаль, не пам’ятаю, якою тоді була премія за «срібло», але пригадую, що гроші для мене були доволі значними.

– За чий кошт їздите на змагання - власний чи оплачує федерація або обласний спорткомітет?

– На змагання в сусідню Польщу їжджу за власні кошти, а участь у європейських марафонах оплачують країни-організатори.

– Яке спортивне товариство представляєте?

– Представляю марафонську команду Шрі Чінмоя (можливо тому Наталія має проблеми зі здобуттям олімпійської ліцензії – авт.).

– Бережанці розповідають, що доводиться бачити, як Легонькова бігає навколо бережанського озера та замку…

– Так, я тренуюсь у Бережанах, а також у Тернополі, Києві і в Карпатах.

– Скільки кілометрів пробігаєте за одне тренування?

– Найбільше за день (два тренування) я пробігаю 38 км.

– Яким є Ваш секрет перемог над марафонками з Африки, які являються законодавцями мод у бігу на далекі дистанції?

– Я займаюсь медитаціями вже 20 років. У мене є вчитель Шрі Чінмой, котрий дає мені силу і натхнення займатися спортом.

– Ваші вагомі досягнення у спорті – це задатки та гени чи самовіддача і робота до десятого поту?

– Потрібно наполегливо тренуватися і «пахати», тоді буде результат.

– Якими є мрії у спорті?

– Особливих мрій поки що у мене немає. На кожні змагання виходжу з надією перемогти.

– Чим плануєте займатися після активних виступів у спорті?

– Хочу займатися спортом до кінця свого життя!

– Чи є у Вас сім'я?

– Cім’ї у мене поки немає. Я ще не думала про це.

Віталій Попович

ЦЕ ЦІКАВО

На рахунку Наталії Легонькової перемоги на марафонах у Бидгощі (Польща), Единбурзі (Шотландія) та Тулузі (Франція). Нещодавно вона додала до своїх здобутків перше місце і в Белфасті (Ірландія), де, до речі, перемагає вдруге.

– У 2013 році в Белфасті Легонькова також була першою з особистим рекордом і рекордом траси. Після цього Наталя змушена була взяти паузу в спорті, так як її постійно турбували болі в п'яті. «Давай лікуйся, чого ти тягнеш!» - не раз говорила їй, але вона все затягувала з цим. Дуже тішуся, що моя колишня підопічна (нині спортивними справами Наталії Легонькової відає польський менеджер) змогла повернутися в легку атлетику, – розповіла відома бігунка Тетяна Кузіна, яка тренувала Легонькову протягом чотирьох років.

І в кросі у призах!

На минулому тижні Наталія Легонькова брала участь у Чемпіонаті України з кросу

в Луцьку. На незвичній для себе 4-кілометровій дистанції бережанка фінішувала другою.

Джерело: gazeta1.com