Нелегальні мігранти торгують у Тернополі без документів
Без дозволів, патентів, а часто і без права перебування на території України торгують у Тернополі мігранти країн Середньої Азії. Під час розпочатого громадськими активістами рейду на центральному ринку міста з такими продавцями знайомляться щодня.
- Ніхто не перевіряв моїх документів вже роками, для чого мені їх робити? - дивується продавець сухофруктів на критому центральному ринку. – Я їх зроблю, якщо вам так треба.
Перевіряють лише після скарг
Це громадянин із Азербайджану. Із ним ми спілкувались 4 грудня. Дана продовольча точка розміщена по сусідству із опорним пунктом ринкової міліції. Продавець показує нам застарілі документи, які були дійсні ще декілька років тому. Після введеного мораторію наприкінці 2014 року на перевірки малого та середнього бізнесу, перевіряють документи підприємців лише після звернень громадян, пояснюють правоохоронці, які працюють на тернопільському ринку. Проте, підприємці на місці торгівлі повинні обов’язково мати свідоцтво платника податку з вказаними найманими працівниками, квитанції зі сплати всіх податків, сертифікати відповідності, медичні довідки.
У разі відсутності цього пакету, на місці складають протокол за виявленим фактом торгівлі без реєстрації.
Подальшу долю іноземця-продавця ми з’ясовували у Тернопільському міському відділі поліції.
- Ми склали протокол та направили його до суду, рішенням якого встановлено штраф для сплати іноземцем у розмірі 17 тис. грн, - повідомляє начальник відділу дільничних інспекторів міського відділу поліції Іван Паньків. – Загалом, від початку грудня склали три протоколи за фактом виявлення незаконної торгівлі іноземними представниками. За 6 місяців 2015 року - 20 протоколів, усі – після звернень громадян.
Якість товару - непідтверджена
За словами громадських активістів, такі факти незаконної торгівлі від початку рейду у грудні фіксують щодня. З продавцями-нелегалами країн Середньої Азії знайомляться при вході на ринок під відкритим небом, а також на різних точках під накриттям.
Фруктовий критий ринок став практично екзотичним ринком Тернополя. Це місце було призначене для торгівлі продавців із стихійного ринку на Шептицького, який закрили влітку цього року. Та, очевидно, іноземці для міста є більш перспективними підприємцями.
«Іноземцям вигідно торгувати в нас, адже ніхто не вимагає від них документів на продукцію. В результаті продають товар за високу ціну. Теж саме стосується і наших продавців, які також торгують без документів. Адже прозорий бізнес сьогодні непопулярний. Говорити про якість товару варто в порівнянні. В тому ж меді наших виробників може бути більше хімікатів, ніж у сухофруктах іноземців. Ні місцеві підприємці, ні представники з-за кордону зазвичай не мають підтверджень якості», - каже 26-річна тернополянка Світлана Поліщук.
Згідно закону, підприємець сплачує податок щомісяця та ринковий збір щодня. Щоб отримати патент на податок, повинен бути договір оренди. Щоб оформити договір, необхідно мати свідоцтво реєстрації підприємця, паспорт, ідентифікаційний код і, звичайно, документи на право перебування в країні. А для отримання сертифікатів від санепідемстанції потрібно, щоб товар пройшов перевірку якості та відповідав стандартам, а наймані працівники мали медичні довідки.
Підприємці без документів – нелегали
Торгівля без цих документів свідчить, що іноземці не мають ні права на перебування в Україні, ні жодних підтверджень якості товару. А продукція, яка не пройшла перевірки, є загрозою для споживачів, попереджають експерти. До прикладу, сухофрукти, норми сушки яких не дотримані – найнебезпечніший десерт. Жоден фрукт під час натурального сушіння не зберігає первісного кольору, і аж ніяк не може стати яскравішим. Якщо продукт має такий вигляд, це свідчить про використання під час сушки хімічних речовин для продовження терміну зберігання. Свіжі фрукти, завезені з інших країн, зазвичай оброблені хімікатами, рівень яких у несертифікованій продукції ніхто не перевіряв. Це причина отруєнь та інших захворювань. Несвіжі плоди горішків накопичують шкідливі речовини, які здатні викликати алергію та різні захворювання. Проте іноземці продовжують торгувати продукцією без сертифікатів якості на вигідних торгових точках тернопільського ринку.
Більше того, ринок не став межею їхнього бізнесу. Такі випадки незаконної торгівлі спостерігали і на комунальних територіях. Як повідомив заступник начальника управління муніципальної міліції Тернопільської міської ради Олександр Шаповал, протягом 2015 року оформили чотири протоколи за фактом виявлення незаконної торгівлі іноземними громадянами у місцях тимчасової незаконної торгівлі.
- Ми патрулюємо комунальні території міста щодня. За виявленим фактом незаконної торгівлі оформляємо протокол та направляємо на розгляд адміністративної комісії, - продовжує Олександр Шаповал. – Були три випадки, коли продавці відмовлялись вказувати своє прізвище. У такому разі все, що ми можемо зробити – це звернутись в міграційну службу.
У Тернополі протягом 2015 року виявили 96 нелегальних мігрантів, повідомили у прес-службі управління державної міграційної служби області.
- Щодо 93 осіб, які нелегально перебували на території України, прийняли рішення про примусове повернення, щодо 8 – про примусове видворення. Також 7 порушникам заборонили в’їзд в Україну, - зазначила головний спеціаліст по зв’язкам з громадськістю та ЗМІ міграційної служби Ірина Бойко.
Довідково:
Як перевіряють підприємця?
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII («Закон»). Цей Закон встановлює, зокрема, певні обмеження щодо перевірок контролюючих органів на 2015 рік, а також на 2016 рік.
ПЕРЕВІРКИ, ЩОДО ЯКИХ ВСТАНОВЛЮЮТЬСЯ ОБМЕЖЕННЯ:
У 2015 та 2016 роках контролюючі органи можуть перевіряти діяльність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які мають дохід до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, лише:
1. з дозволу Кабінету Міністрів України;
2. за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;
3. згідно з рішенням суду;
4. згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України;
5. у разі перевірки суб’єктів господарювання, що імпортують, виробляють або реалізують підакцизні товари, щодо дотримання законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ;
6. з 1 липня 2015 року - у разі перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій в окремих видах роздрібної торгівлі.
Оксана БУЧКО
Фото автора