Очільник медичної галузі України, відповідаючи на запитання кореспондента / Високий замок online, окреслила найближче майбутнє української медицини

Умова – договір із сімейним лікарем

- Зараз на потреби охорони здоров’я виділяється 3,8% ВВП. Ці кошти йдуть на утримання стін і ліжок, а не на надання медичної допомоги пацієнтам. 92% українців не задоволені якістю медичних послуг. Вони платять за ліки (зі своєї кишені оплачують вартість 90% медикаментів) і платять лікарям. Це треба змінювати”, – таку заяву зробила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, яка завітала до Самбора – районного центру на Львівщині, щоб розповісти медикам і пацієнтам, до яких змін їм слід готуватися найближчим часом. На презентації побувала також кореспондент “ВЗ” (на фото справа), де змогла поставити кілька своїх запитань.

- Найбільші зміни чекають первинну ланку надання медичної допомоги, – каже пані Супрун. – У західних країнах 80% допомоги пацієнтам надається на первинному рівні, в Україні – лише 21%. Експерти порахували: 41% українських чоловіків і 34% жінок працездатного віку померли, бо не перебували під наглядом сімейного лікаря. У 2017 році кожен українець мусить обрати лікаря, якому довіряє, та підписати з ним угоду.

— І не має значення, в якому закладі працює фахівець – у поліклініці, фельдшерсько-акушерському пункті, у приватній клініці?

— Абсолютно. Більше того: можете жити у Львівській області, а договір підписати з лікарем, що веде прийом у Києві. Єдине, на що треба зважати: чи не виникне проблем, коли доведеться щоразу долати таку відстань.

— Чи буде передбачена можливість завчасного розірвання такого договору?

— Договір буде підписуватися терміном на один рік, і у ньому буде передбачено підстави для дострокового його розірвання. Цим документом намагатимемося захистити як лікаря, так і пацієнта. Лікар не може відмовитися вести свого пацієнта тільки тому, що той серйозно захворів.

— Якщо людина відлучиться з дому на місяць або два, потрібно буде шукати лікаря на час перебування в іншому населеному пункті?

— Якщо людина захворіє раптово, то може звернутися у будь-яку поліклініку чи лікарню у відділення невідкладних станів – у допомозі їй не відмовлять. Якщо не все так критично, може зателефонувати до свого сімейного лікаря і повідомити йому, що має, до прикладу, кашель чи гарячку. Лікар порадить прийняти парацетамол, випити гарячого чаю і зателефонувати йому зранку. Часом люди йдуть до лікаря чи викликають «швидку», хоча у їхньому випадку було б достатньо телефонної консультації.

Дещо про арифметику

— Що виграють від цього сімейні лікарі?

— За кожну родину, яку обслуговуватимуть, отримуватимуть 1000 гривень на рік (ці кошти вже закладені у бюджет). Кожен сімейний лікар мусить опікуватися не менш як 1 тис. і не більш як 2,5 тис. родин. Відтак за місяць зароблятиме від 19 до 50 тис. гривень. З цих коштів може оплатити комуналку, придбати апаратуру або нарахувати зарплату медсестрі, яка буде йому допомагати.

— У чому вигода держави, крім того, що у такий спосіб вдасться розвантажити більш витратний вторинний і третинний рівень надання медичної допомоги?

— Сімейні лікарі будуть не тільки займатися лікуванням пацієнтів, а й вести з ними бесіди про здоровий спосіб життя. Кожна гривня, яку витрачаємо на профілактику, економить 10 гривень на лікування. В Україні на профілактику захворювань витрачається лише 1% коштів, виділених на медицину.

— Часто люди викликають «швидку», тільки щоб їм поміряли тиск або зробили укол. Як будете вирішувати цю проблему?

— На державному рівні створюємо call-центр. Людина зможе отримати фахову консультацію телефоном.

Минулого року на «швидку» надійшло 9,5 млн. дзвінків. Госпіталізували 2,5 млн. осіб. Виходить, 7,5 млн. пацієнтів викликали «швидку» без потреби. Якщо 10-20% цих дзвінків перекинемо на call-центр, 25% – на сімейну амбулаторію, зможемо покращити систему екстреної медичної допомоги.

Коли у вас буде свій сімейний лікар, то у випадку поганого самопочуття першому зателефонуєте йому. А вже фахівець, який вас добре знає, вислухавши скарги, вирішить, чи потрібно викликати «швидку». Так це працює у цілому світі.

Про державні програми для дітей та пенсіонерів

— Планується, що в Україні нарешті буде запроваджено страхову медицину. Але забезпечити щомісячні відрахування із зарплати зможе лише працездатне населення, забезпечене роботою (це приблизно 10 млн. українців). Хто оплатить лікування безробітних, пенсіонерів і неповносправних, які не працюють, дітей?

— Кошти йтимуть із державної субвенції, яка вже виділяється. Жодні додаткові податки нараховуватися не будуть. Державна страховка на 100% покриє витрати на лікування на первинному рівні (у сімейного лікаря. – Авт.) і на екстрену медичну допомогу, тобто базові послуги, а не весь цикл медичної допомоги. Допомога на вторинному і третинному рівні (у вузькоспеціалізованих фахівців. – Авт.) буде профінансована частково. Для дітей, пенсіонерів, малозабезпечених існуватимуть спеціальні державні програми. Додатково люди, які працюють, зможуть мати приватну страховку. Її може купити для них роботодавець, і ця страховка буде покривати витрати на надання медичної допомоги на інших рівнях або на придбання ліків.

— Чи може громада розподілити кошти таким чином, щоб 30% йшло на первинний рівень медичної допомоги, а 70% – на вторинний і третинний?

— Все-таки будемо наполягати, щоб більшість коштів залишалася на первинній ланці, бо більшості пацієнтів допомогти можуть сімейні лікарі, терапевти і педіатри. Звісно, якщо потрібно прооперувати апендицит, то людина звернеться на вторинний рівень – у районну лікарню, якщо зробити пересадку серця – на третинний, в обласну. У цьому плані залишиться все як було.

Також людина може звернутися у приватну клініку, але половину вартості операції змушена буде оплатити зі своєї кишені.

Про вакцини і щеплення

— Коли батькам дали право вибору – щепити дітей чи ні, багато із них почали відмовлятися від вакцинації. Як результат, почали повертатися хвороби, про які вже забули, – дифтерія, поліомієліт, правець. Чи немає у планах міністерства зробити щеплення примусовою процедурою і вберегти у такий спосіб дітей від смертельно небезпечних інфекцій?

— Така вимога ставиться до дитсадків і шкіл, щоб дитину без обов’язкових щеплень не брали, бо може заразити інших дітей. Але існує проблема лікарів, які видають неправдиві посвідки про те, що дитина щеплена. Унеможливити це нам допоможе співпраця з ПРООН (Програмою розвитку ООН).

В Україну надходить вакцина. Кожна має свій штрих-код. Розсилаємо вакцини по регіонах. Дитина приходить у кабінет щеплень, її вакцинують і записують штрих-код вакцини. Ця інформація потрапляє в електронну базу. Так зможемо «виловлювати» фальшиві довідки. Змусити батьків робити щеплення своїм дітям не можемо. Можемо тільки рекомендувати, проводити просвітницьку роботу.

— Безпека вакцин – от що найбільше хвилює батьків.

— Вакцини закуплено через ЮНІСЕФ – міжнародну організацію, яка проводить закупівлі для всього світу. Українські діти отримують ті самі вакцини, що й діти з Канади, США чи країн Європи, до того ж безкоштовно. На 100% будемо забезпечені всіма вакцинами у листопаді. Так було сплановано, що вакцини надсилатимуть трьома траншами, бо вони мають термін придатності, і він міг вийти швидше, ніж були би щеплені усі діти. Вакцини БЦЖ надійшли у повному обсязі. Батьки більш активно щеплять ними своїх дітей. Можливо, бачать зростання захворюваності на туберкульоз, а от інші хвороби, від яких дитина мали би отримати щеплення, вважають рідкісними. Коли їхала у таксі, водій запитав: «Навіщо щепити дітей? Адже тих хвороб уже не існує!». Пояснила йому, що тих хвороб немає тільки тому, що робимо щеплення дітям.

— Але існують протипоказання до вакцинації…

— Українські лікарі вигадали свої причини, через які відраджують батьків від вакцинації. Тих причин у протоколах, визнаних у західних країнах, немає. Перелік протипоказань насправді малий. Але мусимо забезпечити захист лікарю – офіційно від міністерства дати йому такий список, на який може послатися, коли доводитиме батькам необхідність вакцинації. Усі лікарі отримають у розпорядження стандартизовані протоколи лікування ВООЗ, якими користуються їхні колеги з інших країн. Їх уже перекладають українською мовою.

Чи стануть черги ознакою минулого?

— Коли нарешті зникнуть черги у поліклініках?

— Коли йдемо у перукарню, то наперед записуємося. Не приходимо і не чекаємо, коли якийсь майстер звільниться і нас постриже. Чому перукарі можуть так організуватися, а лікарі не можуть? Чому сидимо у них під кабінетом годинами? Це – неповага до людей і неповага до лікарів, які не можуть спланувати свій час.

— Багато українців не можуть отримати належної медичної допомоги, бо їм не вистачає коштів на ліки…

— З 1 січня 2017 року запрацює система реімбурсації (відшкодування) вартості деяких ліків та автоматичне визнання сертифікатів належної виробничої практики (GMP). Вже підписала дозволи на постачання окремих препаратів канадського, американського, європейського та японського виробництва, щоб вони були доступні в Україні.

Аби контролювати ціни на лікарські засоби, подали у Кабінет Міністрів нову постанову щодо референтних цін. З допомогою математичної формули вивели оптимальну вартість специфічних ліків. Ні МОЗ, ні лікарі, ні Держлікслужба не мають на це впливу. Ціну визначає комп’ютер. Це виключає можливість корупційних схем.

Щоб отримати ліки безкоштовно, людина повинна отримати рецепт у свого сімейного лікаря. На 100% відшкодування вартості ліків зможуть претендувати хворі зі серцево-судинними недугами, хворі на цукровий діабет і бронхіальну астму.

— Які зміни очікують екстрену медичну допомогу?

— «Швидка» повинна доїжджати до пацієнта у місті за 10 хвилин, у селі – за 20. Зважаючи на стан доріг і транспорту, це – нереально, але до цього треба прагнути.

Пораховано: затримка карети «швидкої» на одну хвилину понад цей час зменшує шанси пацієнта на виживання на 5%.

Так само, як створили нову поліцію, мусимо створити нову парамедичну службу. Навчатимемо поліцейських, пожежників, представників інших професій, які часто першими опиняються на місці події. Також навчання будуть проходити водії «швидких» (стануть естреними медичними техніками). Основну допомогу надаватимуть парамедики. Їхнє навчання триватиме три роки (плюс клінічне стажування). За той час, що держава підготує одного лікаря, можна підготувати чотирьох таких парамедиків.

Хороший лікар – хороші заробітки

— Як плануєте відівчати лікарів брати подяки від хворих?

— Коли лікар буде отримувати кошти за лікування пацієнтів із державного страхування і водночас – братиме грошову винагороду від пацієнтів, будемо відлучати його від державного фінансування. Коли запровадять ліцензування лікарів, зможемо забирати ліцензії або накладати штрафи.

Ті лікарі, які зараз чесно працюють, беруть невелику винагороду від пацієнтів, будуть задоволені змінами, що на них чекають. А от ті, хто заробляє великі гроші, – ні. Однак якщо лікар хороший, має багато пацієнтів, то буде і надалі добре заробляти.

— Чому ви досі – виконувач обов’язків міністра, а не міністр?

— Мене призначили в. о. влітку, коли Верховна Рада перебувала на канікулах… Коли розглянуть мою кандидатуру, щоб я стала міністром? Запитуйте про це у прем’єр-міністра. Але це не принципово, бо єдина різниця між в. о. міністра і міністром – оці дві літери. Наділена всіма тими повноваженнями, що має міністр. Більше того: я – перша людина на цій посаді, якій надали право самій обирати своїх заступників.

Фото: «Високий замок»