Згуртоване коло земляків-народних депутатів тепер лобіює інтереси Тернопілля у столиці. Плоди цієї праці ми почали відчувати ще торік, а тепер грошей у нашу область має прийти ще більше.

Нагадаю, керує міжфракційною групою «Тернопільщина» народний депутат України Роман Заставний. Тернополянин є членом Комітету із питань податкової і митної політики Верховної Ради, входить до фракції «Народного фронту». Кореспондент «Терену» скористався можливістю поспілкуватися із нардепом під час тижня роботи із виборцями. Роман Заставний провів цей час, як і всі Великодні свята, у Тернополі.

«Це був найпрогресивніший український Уряд»

• Останнім часом відбулися значні зміни - у Верховній Раді та Уряді. Чи доцільно було, на вашу думку, замінювати Кабмін?
• Час усе розставить на свої місця. Хоча, на мою особисту думку, міняти нічого не треба було. Згоден: копітка робота, яку Уряд вів щодо здійснення певних реформ, була непростою. І не завжди її люди правильно сприймали. Але цей шлях був правильним. Це визнали практично всі. І представники опозиції, і міжнародні експерти, і ті, хто нині при владі, одностайні – це був найпрогресивніший Уряд, який найбільше зробив для становлення української держави.   

Просто люди втомилися. Усі прагнули змін, причому дуже швидких. А реформи не завжди вдається так швидко втілювати. Для цього, насамперед, потрібен чималий ресурс. А ми – у стані війни. Вона у нас забирає 100 млрд грн. Це величезна сума! За ці гроші можна було б і соціальні стандарти підняти, і пенсії. Але ж цю війну наш сусід для того і замислив, аби не дати нам розвиватися, щоб знищити Україну як державу.

Той фундамент, який заклав Уряд Яценюка, у найближчі роки дасть очевидні позитивні результати. Власне, зрушення уже є! Якби ми не виконували вимог партнерів, ніхто не говорив би про зняття візового режиму. Ще рік тому говорили, що Україна приречена, що у нас буде дефолт. Але ситуацію вдалося втримати. Звісно, курс гривні щодо долара – не такий, як би нам хотілося… Але тенденція до зростання національного валового продукту додає нам усім стриманого оптимізму.

• Власне, люди вже сумніваються: чи був насправді минулий Кабмін таким поганим і чи виправдає надії новий склад Уряду…
• Із більшістю нових міністрів я добре знайомий. І якщо бути вже до кінця чесним, можливо, за професійними якостями, вони таки поступаються попередникам. Втім, багато речей сьогодні вже не будуть залежати від міністрів.

Я нещодавно їздив до Естонії. Мені як члену Комітету із питань податкової і митної політики було цікаво дізнатися, як у них працює податкова система. Там я остаточно переконався: нам треба створювати достатньо ліберальну податкову систему і не боятися, що утворяться дірки у бюджеті. Друге: податкової бази недостатньо для того, аби в Україну зайшли великі гроші. Нам треба насамперед реформувати органи прокуратури і судову гілку влади. Якщо ми тут ладу не наведемо, шансів рухатися у бік Євросоюзу у нас не буде. Оскільки це – коло відповідальності Президента, можливо, навіть краще, що нині всі – і Прем’єр-міністр, і більшість Кабміну є представниками пропрезидентської партії. До слова, сфера боротьби із корупцією – теж у його компетенції. Тому тепер саме Президент має шанс проявити себе як справжній державний діяч, показати власну позицію. Інструментарій для цього уже є.

«Наш край таких грошей ще ніколи не бачив!»

• У новому Кабміні – менше іноземців, причому вони вже – не з Грузії…
• Я завжди досить стримано ставився до призначення іноземців до українського Уряду. До нашої нації у світі завжди ставилися із повагою за інтелект, високе IQ. І раптом – ми запрошуємо представників із інших держав. Я тут логіки геть не бачу! Традиція запрошувати варягів – дуже давня. І вона себе, до речі, жодного разу не виправдала. Якими б не були розумними іноземці, але вони насамперед дбають про те місце, де живуть їхні родини. Такою є людська природа. Як на мене, слід було шукати урядовців серед молодих фахівців. Причому – не із політики…
• Як ви оцінюєте нового голову Уряду Володимира Гройсмана? Чи може щось завдяки йому змінитися на Тернопільщині?
• Не є секретом, що у мене добрі стосунки із Володимиром Гройсманом. Свого часу ми були наймолодшими міськими головами обласних центрів України. І це нас об’єднувало. Відносини склалися досить дружніми. Такими вони збереглися і в парламенті. Сподіваюся, так буде і надалі. Для Тернопільщини це… комфортно.

Поясню. Так уже склалося в нашій державі, що, коли ти пропонуєш якісь проекти, які треба реалізувати в області, дуже важливою є особиста довіра до тебе зі сторони чиновника. Адже людина, яка лобіюватиме ці плани на рівні Кабміну, думає також і про свій імідж. Йдеться навіть не про особисту симпатію чи дружні стосунки, а про реальну довіру на рівні вигідної співпраці.

Власне, попередній прем’єр також досить лояльно ставився до нашої області. Варто лише згадати, які кошти за минулий рік зайшли на Тернопільщину. Наш край таких грошей ще ніколи не бачив! А цього року має бути ще краще. Особливу фінансову підтримку отримають наші об’єднані територіальні громади. Понад 90 мільйонів зайде лише на соціально-економічний розвиток краю. Безпосередньо на громади мають дати близько 140 мільйонів гривень. Крім того, кошти очікуємо і від Євросоюзу.

«Ми матимемо зайвий козир у рукаві»

• Правою рукою Прем’єр-міністра став наш земляк Степан Кубів. До речі, він входить до міжфракційної групи «Тернопільщина», яку ви очолюєте…
• У пана Степана завжди було дуже трепетне ставлення до нашого краю. Він дійсно – наш земляк, народився у Мшанці. І завжди вболівав за Тернопілля. Я впевнений, що ця позиція не зміниться. Більше того, ми матимемо зайвий козир у рукаві.

Принагідно, маю пропозицію до голів громад: пишіть проекти, а ми будемо вашими «ногами»: стукатимемо у різні двері, аби ті плани реалізувати - на користь і людям, і області загалом. І не забуваймо, що ми маємо у Києві ще одного земляка – В’ячеслава Негоду. Як на мене, нещодавня нарада Мінрегіонбуду, що відбулася у Тернополі, свідчить про те, що у керівництва держави ставлення до нашої області кардинально змінюється. А це – обіцяє нам хороші перспективи.

До речі, ми принципово не виводимо із нашої групи ані Степана Кубіва, ані Степана Барну, хоча вони склали мандати. Ми працюємо разом. Можливо, цей крок є не зовсім юридично правильним, але для формування команди однодумців, які є лобістами інтересів нашого краю, цей крок дуже мудрий.

• Якими, на вашу думку, є основні завдання нового Кабміну?
• Основне завдання, як на мене, - не втратити той оптимізм, який є нині стосовно України з боку європейських інституцій. Бажання іноземців допомагати нашій державі треба лише посилювати. Але головне – в українців має з’явитися віра, що Уряд може бути чесним, справедливим. Що цей Уряд дбатиме про них.

На жаль, народ зневірився і в урядовцях, і навіть у народних депутатах. Я це помічаю навіть під час звичайного спілкування із представниками громад. Вони весь час ставлять питання: «А хіба це правда? Невже дійсно у нас вийде? Ви справді це зробили?». Коли ж якийсь проект отримує реалізацію, то чесно визнають, що від початку не вірили у позитив. Так далі бути не може! Не вдасться нам збудувати ідеальну державу, якщо народ не віритиме народним обранцям, не довірятиме Президенту і Уряду.

• Коаліцію вдалося зберегти чи то пак – переформатувати. Чи буде і надалі «Народний фронт» співпрацювати із пропрезидентською політсилою?
• Фракція «Народного фронту» уже довела, що є найстабільнішою у Верховній Раді. Саме навколо неї формується кістяк парламенту, який зберіг Україну від перевиборів. Вони були б серйозною проблемою для нашої держави. Хоча, думаю, що багато українців цього не розуміють. Ворог готував дуже простий сценарій: розвалити коаліцію, створити хаос в Уряді, не обрати новий Кабмін, на цьому тлі не сформувати більшість у парламенті і штовхнути Україну у перевибори.

Звісно, українці визначилися б шляхом голосування, але… Найгострішим було питання, як пройдуть вибори на Донеччині і Луганщині. А вибори у цих областях є неможливими. Відтак Росія отримала б шанс на реванш. Мовляв, Україна сама відмовилася від цієї території… Шкода, що у цей сценарій гралися не тільки «Опозиційний блок», а й ті політсили, які стверджують, що борються за українську державу, за її цілісність. Прикро, що і Президент не відразу зрозумів усі загрози сценарію, який готував агресор… Утім, ситуація залагодилася. І це додає мені оптимізму. Усе в нас буде добре!

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Фото із відкритих джерел

P. S. Сьогодні, 1 травня, Роман Заставний відзначає день народження. З цієї нагоди «Терен» вітає народного депутата і бажає, щоб життя дарувало йому якомога більше світлих почуттів, щастя і добра, а також - перемоги і миру, надії і любові, радості і здоров’я на довгі роки!