Письменник з Тернопільщини Іван Байдак розповів про свою творчість
Перша книга автора «Особисто я, особисто тобі» стала бестселером в Україні, далі були збірки новел та віршів. Вже найближчим часом автор потішить новим творчим доробком з оповідань, повідомляє pik. Сьогодні Іван розповість нам чим працює в Сан-Франциско, про свої захоплення, літературу та плани на майбутнє. Про захоплення окрім літератури Спочатку література була моїм захопленням. Це була справа, якою я займався ввечері після роботи. Так був написаний перший роман «Особисто я, особисто тобі». Втім, сподіваюся, література – заняття, яке з часом перейде в мою основну роботу. Це вже почало приносити певні гроші. Але це ще, звичайно, не ті кошти за які можна б було прожити, від основної роботи не вдалось ще позбутись, але з часом за 3-5 років, я би зміг перейти повністю на творчу діяльність і, власне, цим заробляти собі на життя. Це основна ціль на найближчий час. Коли я був ще студентом, то дуже багато чим цікавився, але з часом якісь речі ти відкидаєш. З одного боку це добре, бо ти багато чого спробував, а з іншого – основне залишаєш. Мало хто в це вірить, але я шалено закоханий у футбол. Постійно слідкую за футбольними подіями, завжди в курсі всіх новин, результатів, трансферів. Кожен мій ранок і вечір проходять з перегляду футбольних сайтів. Зараз мені дуже цікаво подивитись на рівень Американських команд, тому планую відвідати матч MLS.
Про планування творчого процесу Планується все на перед. Наприклад, зараз в планах на травень вихід нової збірки, потім виходять два переклади, далі збірка віршів, і я починаю писати роман. В літературі в мене все заплановано заздалегідь. І це єдиний план, якого я дотримуюся. Я поставив собі основне правило: працювати над тим, над чим працюється. Якщо в мене умовно є розплановано роман і збірка новел, за часом я хочу написати швидше роман, але краще пишеться новела, то я звісно буду займатися новелою. Про відчуття, коли книга вже написана В першу чергу це полегшення. Коли книга дописана, відчувається певне звільнення, я розумію, що це написана не просто книга, це пройдений певний етап життя. В мене є таке відчуття, що я закінчив певний період життя, він виписаний, і тепер можна відпочити, пожити нормальним життя, проводити час з друзями, подорожувати, а не тільки сидіти за комп’ютером і виписувати те, що думається. Про талант та роботу Навчитися можна будь-чого, але це завжди матиме якусь планку. Не можна стрибнути вище голови. Завжди помітно, коли є талант від Бога, який розвивається, і є людина, яка здобула результати працею. Зрештою, кожна людина наділена якимось талантом, важливо його вчасно помітити і прийняти. Не треба гнатися за тим, що не твоє, а повністю віддаватися тому, що вдається найкраще. Про книгу, що змінила життя Не вірю, що є книга життя. Бувають книги, співзвучні з твоїм теперішнім станом. Колись це були Цвейг, Кундера, Гарі. Зараз я познайомився з двома американцями Генрі Джеймсом та Джеймсом Болдвіном. Генрі Джеймс мені близький своїм стилем. Також це – людина, яка начиталася і проаналізувала чималий період світової літератури. Результати вражають. Джеймса Болдвін часто порівнює американське та європейське життя. Це те, що мене наразі зачіпає. Далі я познайомлюся з новими авторами. Про нову книгу Секретів таких якби немає. Це буде збірка оповідань, з дня на день я оголошу про її публікацію. Книга буде буквально за 5-7 тижнів, тому залишилось не так довго, щоб відкривати якісь секрети. Про діяльність у Сан Франциско Готую збірку лекцій, яку можливо буду викладати в американських університетах. Збірка буде описувати авторів іммігрантів, людей які в певний момент іммігрували до США після деяких обставин і те, як проходили асиміляцію, як вони прийняли іншу мову, почали нею писати. Мені цікаві їхні реакції на нову реальність, як змінювалась їх творчість.
