Незворотні процеси руйнації однієї з підвалин російського імперіалізму змусили агресора застосувати тактику введення в оману міжнародної спільноти шляхом підміни справжніх причин розвалу УПЦ (МП) надуманими, а саме - її тотальним переслідуванням націоналістами.  

Міжнародна спільнота все більше розуміє увесь цинізм, підступність та брехливість російської влади стосовно подій, що відбуваються в Україні. Неоголошена так звана «гібридна» війна проти України спричинила численні злочини проти людства, честі та гідності людей, що їх чинять російсько-терористичні війська.

Щоб приховати свої злочини, російська пропагандистська машина вдається до зухвалих акцій з доведення до світу спотвореної до навпаки інформації щодо подій в нашій державі з метою дискредитації України перед впливовими міжнародними інституціями. На сьогодні найбільш вигідною у цьому плані для Росії є ситуація з початком розвалу УПЦ московського патріархату, який триває з моменту агресії проти нашої держави.

Лише за минулий рік в Тернопільській області Українська православна церква (московського патріархату) втратила близько десяти парафій. Схожа картина і в інших областях Центральної, Західної і Північної України. Цей процес вже називають «парадом переходів». Причини зрозумілі: позиція справжнього предстоятеля УПЦ (МП) патріарха РПЦ Кирила, - він не лише цілком підтримує державну політику Росії, яка веде сьогодні війну з нашим народом, а й виступає її ідеологічним двигуном (чого лишень вартує його вислів: «безбожність стає державною ідеологією України»). Крім цього, деякі священики московського патріархату відмовлялися служити панахиди за загиблими на вулиці Інститутській у Києві, а коли почалися збройні дії на сході України, та ж історія повторилася щодо поранених і вбитих під час антитерористичної операції. Яскравий приклад – 8 травня цього року у Верховній Раді представники духовенства УПЦ (МП) відмовилися вшанувати вставанням Героїв України, які полягли в боях на Сході держави. Ще одна причина – більшість віруючих називають неприйнятним проповідування в церкві концепції «русского мира».

Чималим стимулятором розпаду УПЦ є факти того, що з березня 2014 року церкви (не УПЦ (МП)) на сході України, їх священнослужителі та віруючі, є об’єктами цілеспрямованих переслідувань з боку проросійських сепаратистів з метою залякування та повного припинення їх релігійної та доброчинної діяльності. Ідеологія самопроголошених “ДНР” і “ЛНР” виключає свободу віросповідання, проголошуючи єдиною можливою доктриною московську концепцію «русского мира» на чолі з російською православною церквою.

Незворотні процеси руйнації однієї з підвалин російського імперіалізму змусили агресора застосувати тактику введення в оману міжнародної спільноти шляхом підміни справжніх причин розвалу УПЦ (МП) надуманими, а саме її тотальним переслідуванням націоналістами.

Роботу по створенню бази брехливих фактів та безпідставних звинувачень розпочав державний Російський інститут стратегічних досліджень (РИСИ) ще на початку 2014 року. Плодами його «праці» нещодавно скористалися вже люди в рясах. 27 квітня 2015 року у Страсбурзі (Франція) керуючий справами УПЦ (МП) митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) під час зустрічі з директором Департаменту з питань демократії Ради Європи пані Сніжаною Самарджич-Маркович наголосив на значних порушеннях прав віруючих УПЦ (МП). А 18 травня 2015 року у Відні на експертній конференції представників країн-учасниць ОБСЄ, експертів та релігійних діячів керівник російської делегації завідувач сектором міжрелігійних контактів РПЦ священик Димитрій Сафонов заявив про масову втечу священиків УПЦ (МП) з України та про захоплення 19 храмів представниками УПЦ (КП). Усе це, так чи інакше, змушує міжнародну спільноту реагувати та проводити власні перевірки та розслідування. Тому, фальшування російською стороною псевдодоказів набуває нечуваних масштабів.

У центрі уваги російських пропагандистів залишається і Свято-Успенська Почаївська лавра на Тернопільщині. На даний момент гебельспром агресора нагнітає ситуацію навколо нашої святині з метою недопущення її передачі до складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Таким чином, невдовзі ми можемо стати свідками аналогічних «заяв» на міжнародній арені і щодо Лаври.

Джерело: tarnopol.in.ua