«Моя бабуся – лемкиня, в дитинстві мені дуже подобалась її криза. Пізніше я зацікавилась виробами з бісеру, а відтак й етнічними прикрасами, почала відтворювати давні зразки», – розповідає викладачка Теребовлянського коледжу культури та мистецтв, членкиня Національної спілки майстрів України Ольга Копчак.

Вона створює репліки та копії давніх прикрас – криз і ґерданів, цікавиться історією та символікою давніх оздоб.

– Часом відтворюю прикраси на основі фотографії, іноді за зразками. Трапляється, відновлюю прикраси – так було із кризою бабусі – до мене вона потрапила у вигляді кількох елементів, тож скомбінувала їх, так з’явилась нова прикраса на основі старої.

14570756_113094185825638_2293862150059419656_o

Виготовляти точні копії оздоб складно. По-перше не так просто зрозуміти, як саме виплетений візерунок, особливо це стосується випадків, коли працювати доводиться зі світлиною.

– Спершу може здаватись, що знаєш, за якою схемою треба відтворювати орнамент, а коли починаєш роботу, виявляється, що ні – буває, треба зробити три-чотири зразки, тож це довготривалий процес. Складно також підібрати матеріали, щоби вони точно відповідали тогочасним. Приміром, сучасний бісер приблизно в півтора рази більший за давній. До речі, нанизували його колись на кінський волос, аби було зручніше, кінчик змочували воском. Нерідко складно знайти потрібний колір, так, жовтий у давніх прикрасах кукурудзяного відтінку, а зараз більшість виробників роблять його лимонним. Якщо сучасний бісер із часом затирається чи втрачає яскравість, то із давнім це трапляється вкрай рідко. До речі, на Теребовлянщині була своя гама для прикрас – вишневий, чорний та синій, з вкрапленням червоного та жовтого. 

98423649_2701208053499653_3905691586507309056_n

А ось у лемківських прикрасах основний – червоний, крім нього часто використовували інші яскраві барви – фіолетовий, жовтий, зелений. Важливий у прикрасах і чорний, ось тільки якщо у нас він асоціюється із трауром і смутком, то для лемків означав багатство і не тільки тому, що його пов'язували із землею, а й тому, що чорний барвник був дорогим, тому речі, пофарбовані у нього, були символом достатку.

– Криза, головна прикраса лемків, теж була символом достатку. Її одягали у свята, вийти без неї у такий день в люди було однозначне, вийти без одягу, – пояснює співрозмовниця. – Найчастіше кризи виготовляли власноруч, іноді частину прикраси створювала власниця, іншу їй допомагали – так було із бабусиною кризою. Для того, аби виготовити цю оздобу, потрібні були не тільки високовартісні складники, тривалий час, а й специфічні знання та вміння – створити кризу від початку до кінця не всякій було під силу.

97660628_884917755342406_4355870142710677504_n

Запитую про основні закони творення цих прикрас. Пані Ольга розповідає, що по-перше, криза, що випливає із самого слова – а воно в перекладі з німецької означає «коло» – має утворювати коло. По-друге, вона повинна мати комір, котрий стягується під шию. По-третє, орнамент оздоби містить смуги, котрі позначають землю, небо, сонце, місяць. На жаль, відзначає майстриня, багато інформації про символіку орнаментів криз втрачено. Для того, аби дізнатись більше про ці прикраси, вона спілкується з лемками та їхніми нащадками, а також дослідниками лемківського мистецтва.

– Коли творю кризи, з’являється відчуття гордості, адже це дуже особлива, автентична прикраса. Її помітно здалеку. Люблю вдягати кризи – у них почуваюсь захищеною. У мене є сучасна криза та давня, бабусина. Хочу створити ще одну, але поки не визначилась із візерунком – мені подобаються всі, але на всі часу не вистачає, – усміхається пані Ольга. 

98364375_2464125153899863_3536855252714127360_n

     Інші давні прираси, виготовленням яких займається співрозмовиця – ґердани. А саме кутові, розеткові, стрічкові та асиметричні.

     – Стрічковий та кутовий ґердани давні, їх носили на всій Україні, розетковий більш сучасний – з'явився у двадцяті-тридцяті роки минулого століття, асиметричний ґердан ще сучасніший, із одного боку він тканий, з іншого – прикрашений бісером, – провадить мову далі Ольга Копчак. – Ґердани, кризи та інші давні прикраси були оберегами. Якось подарувала знайомій ґердан. За деякий час вона попросила його полагодити – розповіла, що одягнула на святкування, де було багато людей, у якийсь момент відчула на собі важкий погляд, опісля й тріснула низка. Наші предки вірили, що прикраса бере на себе негативну енергію погляду. Думаю, таке й сталось із цим ґерданом.

98282718_235026981136711_4306692676977164288_n

Пані Ользі подобається виготовляти репліки старовинних ґерданів, а також «складати» нові з орнаментів давнього. З візерунків до душі борщівські стилізовані квіткові. Пріч цього,  співрозмовниця любить творити авторські прикраси, адже тут ніщо не обмежує у творчості.

97816809_718017228758510_7727172767149195264_n

98047365_270030174144013_6203946775783407616_n

98194422_266458897736999_8716771654925025280_n

98199381_948849442210003_3784680672489111552_n

Анна Золотнюк

Фото надані Ольгою Копчак