Письменник з Тернопілля Володимир Кравчук написав книгу про своє рідне село Пахиню   «Пахиня - чарівна часточка Волині» - така назва книги історика, краєзнавця, члена Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників Володимира Кравчука, повідомляє «Народне слово». Книга присвячена рідному селу автора, що в Ланвоецькому районі. Автор з ніжністю описує свою малу батьківщину, яка у його серці назавжди залишила незабутні яскраві спогади, І сьогодні йому не байдужі події, які відбуваються у селі, хоча не живе там понад 55 років. Увесь цей час живе і працює у Збаражі, викладав у школах міста музику, співи, історію, займався краєзнавством. Багато років збирав матеріали для написання книги з історії Лановеччини. - Оскільки не всі матеріали про моє село увійшли в «Історію Лановеччини», - відзначив пан Володимир, - я на основі археологічних, архівних матеріалів і розповідей старожилів своїх і навколишніх сіл написав окрему книжку «Пахиня - чарівна часточка Волині». Мої земляки дуже схвально зустріли цю збірку, адже у ній є багато цікавих відомостей, викладених у 18-ти розділах: від розповідей очевидців до історичних джерел; найдавніші поселення на території України; Україна під владою Литви і Речі Посполитої, Російської імперії, Польщі, в роки Першої та Другої світових війн; життя за радянської влади; в незалежній Україні. Мені вдалось зібрати матеріали про голів сільських рад, голів колгоспів, до яких входила Пахиня. У книзі також є опис про народні промисли та ремесла. Є й розділи: освіта; великі люди з маленького села; культура; медицина; релігійні вірування та церковне життя; легенди села. На основі використаних солідних історичних праць вдалось довести, що в період середньовіччя на місці маленького села було місто Пахін. Очевидно, історико-публіцистичне ілюстроване видання, яке видрукуване в бібліотечці «Рушника» обсягом 140 сторінок, буде цікавим не лише мешканцям Лановеччини, а й збаражчанам, пов’язаним тим чи іншим чином із сусіднім районом, а також усім, кого цікавить історія рідного краю. Петро Овчарик Фото: «Народне слово»