Південь України вже два тижні садить картоплю, а через 10 днів планує почати і Чернігівщина. 

Про це в коментарі Аgravery.com повідомила виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова.

За її словами, завдяки теплій зимі, фермери цього року змогли раніше почати садити картоплю, оскільки земля не дуже промерзла. Але якщо для Півдня така ситуація не є незвичною, то для Чернігівської області – нонсенс.

– Існує ризик заморозків на грунті, але аграрії більше бояться весняної і літньої засухи, тому починають садити. Якщо садити зараз, то є шанс потрапити під весняні дощі. В іншому випадку розраховувати на гарний врожай не варто, адже в господарствах нема систем зрошення. Якщо в такій ситуації садити картоплю в традиційні терміни, то це гарантовано призведе до краху, – сказала Руженкова.

Експертка зауважує, що сільгоспвиробники свідомо зараз йдуть на ризик, проте такий прийом неоднодноразово спрацьовував і показував хороший результат. Директор асоціації додала, що виробники на Закарпатті почали садити картоплю в теплицях ще в січні. Нагадаємо, раніше Оксана Руженкова заявляла, що українським картоплярам не вистачає стимулів, щоб продовжувати і розвивати виробництво. Вони вважають необхідним, щоб держава повернула програми підтримки галузі. 

Джерело: agravery.com 

1002 (Copy)

Малі та середні аграрії отримають пільгове кредитування у спецфонді 

Завдяки детінізації аграрного ринку і сфери земельних відносин після відкриття ринку, малі та середні аграрії отримають джерело пільгового кредитування у спеціальному фонді. 

Про це розповів Роман Лещенко, уповноважений президента із земельних питань, директор компанії «Агродар ЛТД», передає agropolit.com.

– Я сьогодні потрапив на приємну дискусію, де всі підтримують ринок землі. Ольга Ходаківська, голова Аграрної ради при Аграрній партії України, має свою позицію з точки зору формату, ВАР – свої застереження, «Батьківщина» – теж за ринок, але з підходами більш соціально орієнтованими, виходячи, в першу чергу, з інтересів малого та середнього фермера, — зазначає Роман Лещенко.

За словами уповноваженого президента із земельних питань, найбільш близькою є концепція польської моделі й французької з певними застереженнями.

– Черкащина теж підтримує ринок і хоче, щоб відійшли від формату квазіринку. Давайте відверто — у нас існує ринок. Тільки це квазіринок, а не той, яким повинен бути. Тому потрібно чітко встановити правила цієї гри і ми цей компроміс можемо знайти. А компроміс полягає в наступному: зрозуміла і прийнятна для всіх концентрація с/г земель. В одних руках, питання державної підтримки та детінізація, — вважає Лещенко.

Роман Лещенко вважає, що тіньовий ресурс в землі — це мільярди доларів. І мова не тільки про сплату за обробку гектарів. Йдеться про готівку від тіньового обігу зерна, фіктивні схеми експорту, відшкодування ПДВ компанія-одноденка.

– Якщо вирішити питання детінізації, то автоматично вирішується і питання доступу аграріїв до доступного кредитування. Виручені від детінізації кошти слід направляти у спецфонд. Нам треба забезпечити малого, середнього фермера коштами для викупу землі. Щоб це зробити створюємо спецфонд, який акумулює кошти від детінізації галузі, – зазначає спеціаліст.

Експерт зауважує, що є державні банки, які контролюють 60% банківського ринку. Від них необхідно надати компенсацію кредитної ставки під 5% річних. Таким чином можна забезпечити ресурсом спецфонд на доступне кредитування малих та середніх фермерів.

– Головне, за що всі хвилюються, що цей ринок землі позбавить нас можливості купити землю, на якій ми працюємо. Щоб ми цю проблему вирішили під цю ж реформу пропонуємо конкретні механізми. Крім того потрібно організувати для дрібних аграріїв, які ніколи не подавали звітності, спеціальний реєстр, дати їм можливість спрощеного кредитування, що обговорювалося уже з НБУ, — резюмує Роман Лещенко. 

Джерело: аgravery.com 

Фото з дописів