Скелет воїна знайшли у Теребовлянському замку (фото)

Рідкісні знахідки виявили цього літа працівники Тернопільської обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури. Археологічна експедиція відбувалась на території Теребовлянського замку.

- Ось вони, ці кулі, - показує дві іржаві, мабуть, мушкетні кулі та ще один кусочок металу, можливо, - від іншої кулі директор інспекції Марина Ягодинська. - Ми їх знайшли у ділянці грудної клітки воїна. Очевидно, саме вони й спричинили смерть захисника Теребовлянської фортеці.

Замок у Теребовлі Марина Ягодинська вивчає з 1980-х років. Починала досліджувала територію із світилами археологічної науки – Іриною Русановою і Борисом Тимощуком. А на початку 2000-х років, під час давньоруської археологічної експедиції Тернопільської інспекції, на подвір’ї замку були відкриті поховання XVI-XVII століть. Одне з них – сімейне. У ньому лежали чоловік, жінка і дитина в ногах жінки. Люди були прикриті зверху дверима з двома металевими фігурними завісами. Між черепами похованих виявлено мушкетну кулю XVI століття, яка разом з керамікою і скляними виробами того часу в культурному шарі дозволила археологам стверджувати, що поховання здійснювались в один із ворожих нападів на замок в XVI-XVII ст. 

Марина Ягодинська

- Пані Марино, років з чотири тому під час археологічних досліджень Теребовлянського замку були виявлені фундаменти легкої будівлі, зруйнованої у XVII столітті...  

- Так. Узагалі, багато хто з науковців стверджував, що на території замку жодного культурного шару немає. А ми під час чергових розкопок виявили житло каркасно-стовпової конструкції. Серед знайденого були глечики, кістяний гребінець.

- Тобто речі, типові для словянської культури Х століття?

- Правильно. Більше того, як відомо, перша літописна згадка про Теребовлю датується 1097 роком, тоді, коли князю Васильку Ростиславовичу дали у володіння це князівство. Польські дослідники впевнено писали, що мовляв, на той час це була територія запустіння, тільки росли густі ліси із величезною кількістю дичини та текли річки, повні риби. А тут, виявляється, ще на початку десятого століття існував потужний племінний общинний центр.

- Це свідчить, що Теребовля не на одне століття старша, ніж вважають науковці-історики?

- Виходить, що так. Крім того, під час цьогорічної експедиції в Теребовлі ми вперше зафіксували археологічні свідчення ще більш ранніх епох. Знайшли  залишки споруд так званої шнурової кераміки, а це – період ранньої бронзи, початок ІІ тисячоліття до нашої ери. Виявили артефакти Трипільської культури, ранньозалізного часу, а також житло початку Х століття, залишки культури давньоруського часу, пізніх слов’ян і археологічні матеріли XII – XIII століть.

Кулі, знайдені на місці загибелі захисника замку

- Яку конкретно частину замчища досліджували цього року?

- Цього літа вивчали територію замкового двору у північній частині, де, як вважається, були стіни XIV століття замку Казимира. Стіни були, це точно. Але чи це були стіни часів Казимира, чи їх звели пізніше? Бо там, де був знайдений захисник фортеці, - такий шмат стіни, побудованої у XVІ - XVІІ століттях із залишками керамік. Раніше там кераміки, яку ми знайшли, просто не було.

Скелет воїна

- Які маєте версії щодо останньої знахідки – загиблого оборонця замку у Теребовлі?

- Однозначно, це сталося під час облоги Теребовлі у 1675 році турецько-татарською армією. За різними даними, 20 вересня війська Ібрагім-паші, в кількості близько 10 000 воїнів почали облогу фортеці. Оборонців замку налічувалося близько 200 чоловік. Майже два тижні тривала оборона. Вороги робили підкопи під мури, закладали міни, підривали стіни, але фортеця не здавалася. Виснаженим туркам довелося втікати від військ польського короля Яна Собеського, які підійшли на допомогу оборонцям замку, але після цієї битви Теребовлянський замок перетворився на руїни. Хоча фортецю згодом і було поновлено, але подальші напади татар, фактично, стали для твердині фатальними. У наступні століття вона так і не змогла піднятися з руїн.

Наконечник стріли

Стосовно цьогорічної знахідки, то це не перше поховання. Свого часу, ще у 2003 році, ми знайшли скелети ще п’ятьох похованих воїнів. Видно, що людей ховали нашвидкуруч, ями неглибокі… Кістки воїна, знайдені влітку, я передавала на дослідження у Київ. Попросила антрополога, щоб вияснив, від чого померла людина: чи під завалами стіни, чи була вбита отими кулями. Чекаємо висновку вченого. Єдине, що можемо зараз сказати, - це був чоловік, досить молодий. Мав здорові, без карієсу, зуби, масивне підборіддя…

  - Чи продовжуватиме розкопки біля місця, де знайшли загиблого?

   - Безумовно, робота ще не закінчена. Хочу до кінця зачистити той кут, де лежав воїн, повернутий головою на північний захід. До слова, під час турецької облоги західна і північна стіни зазнавали найбільшої руйнації ядрами. Раніше ми знайшли понад 20 цілих ядер і їх фрагменти. Серед них – кам’яні, чавунні суцільні й порожнисті всередині. Ними турки бомбардували стіни і покрівлю замкових споруд. А ще тут виявлено люльки, якими користувались міщани та шляхтичі, наконечники стріл від арбалету, багато дрібних польсько-литовських монет, навіть бронзовий перстень…

Фрагмент люльки, знайденої на Теребовлянському замку 

…Тримаю на долоні дві круглі кулі, випущені 340 років тому в одного із оборонців замку. Торкаюсь шершавої поверхні і ніби сканую подумки усі моменти того останнього бою на Замковій горі. Мимовільно майнула думка: століття пройшли, а ми далі обороняємо свій рідний край від виплавлених ворогом куль і снарядів для гармат і «Градів». Що ж, черговий урок історії: наші предки будували твердині, бо не довіряли тим, хто, улесливо заколисуючи їхню пильність, завжди готовий був піти на них війною.

Ці дві кулі на долоні – нагадування нам не тільки про події понад 300-річної давності. Вони – як послання-застереження з минулого…                                                                         

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора та з архіву Марини Ягодинської

 

Вибір читачів за тиждень

Відео