На разі відсоток культивованого клітинного м’яса, що вирощується в чашці Петрі, становить 1,1%, проте за прогнозами фахівців через 10 років ця продукція стане широко поширеним продуктом. 

Тільки 2,1% населення Японії є веганами в порівнянні з 5% з 30 млн туристів, що відвідали країну в 2018 році. Зазначимо, що Юкі Ханью, засновник токійського стартапу IntegriCulture Inc., збирається в наступному році вивести вирощену в лабораторії фуа-гра на елітний ресторанний ринок країни.

– У 2019 року в країні було сформувано національну Раду вегетаріанців, що складається з політиків, представників пов’язаних з веганами груп і неполітичних організацій. З тих пір Рада внесла вклад в розмірі $2,7 млн в розвиток «клітинного сільського господарства» – тобто, у вирощування культивованого м’яса, – йдеться в повідомленні.

Культивоване м’ясо, подібне до того, що випускає IntegriCulture, виробляється з клітин, вирощених на культуральному середовищі — суміші води, солі, амінокислот, вітамінів, мінералів і поживних речовин, які клітини використовують в якості їжі. Опитування 2019 року на тему «Чи згодні ви спробувати клітинне м’ясо?», Проведений Nissin Foods Holdings і Університетом Хіросакі, показав: 6%респондентів відповіли — «повністю згодні», 21% — «в деякій мірі згодні», 44% — відмовилися б від такої страви, 29% — змогли відповісти. Проте ряд японських компаній інвестують в розвиток виробництва клітинного м’яса, наприклад, виробник яловичини Toriyama Chikusan Shokuhin, компанія-постачальник м’яса і морепродуктів Awano Food Group та інші. Юкі Ханью з IntegriCulture також керує маркетинговим проектом «Shojinmeat», в якому для підвищення прийнятності лабораторного м’яса для споживачів використовується пристрасть молоді до манги і аніме.

– Наскільки я знаю, кращий спосіб донести щось до покоління Z в Східній Азії, а їх 500 млн, це аніме і манга. Мова йде про те, щоб передати радість творчого біохакерства і творчого мислення. Попри те, що на заходи приходять багато молодих любителів науки і шанувальники манги, в них також беруть участь урядовці з Японського агентства з науки і техніки (JST), — розповідає Юкі Ханью.

Після шести місяців спостереження за проектом агентство JST виділило $20 млн на різні проекти по клітинному м’ясу.

– Тільки невелика частина (фінансування) пішла в IntegriCulture, але найголовніше, що держава погодилася фінансувати цей напрямок, допомагаючи комерціалізувати науку, –підкреслює Ханью.

Джерело: аgravery.com 

2402 (Copy)

Пакування овочів і фруктів — неефективне проти вірусів 

Через рішення місцевих органів багато магазинів щоденно фасують овочі та фрукти в одноразові пакети, проте у такій упаковці фрукти та овочі швидше псуються, до того ж, для вірусів створюється більш сприятливе середовище. Про це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації. Мережі роздрібної торгівлі та магазини – це місця посиленого впровадження різноманітних протиепідемічних заходів. Втім, наразі рітейл часто зіштовхується з вимогами, які суттєво ускладнюють роботу торгових точок, при цьому не мають доказаної ефективності.

– Так, наприклад, через рішення місцевих органів багато магазинів щоденно фасують овочі та фрукти в одноразові пакети, хоча на державному рівні не встановлено жодних вимог щодо обов’язкового фасування продуктів харчування, які не споживаються безпосередньо на місці. У такій упаковці фрукти та овочі швидше псуються, до того ж, для вірусів створюється більш сприятлива середа, – розповідають у ЄБА.

За словами експертів асоціації, проаналізувавши досвід інших країн та рекомендації ВООЗ і МОЗ, можна зробити висновок, що тривалість виживання вірусу на поверхнях поки що точно не встановлена. Також, за інформацією МОЗ України, фрукти — непридатне середовище для виживання вірусу.

– Наразі немає жодних даних про передачу вірусу через фрукти. Звичайно, їх необхідно ретельно мити, але це стандартна рекомендація. Це також підтвердили в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України своїм листом з роз’ясненням від 11 квітня 2020 року на прохання від Європейської Бізнес Асоціації, – додають у пресслужбі.

На думку Крістіни Лініченко, керівника FMCG напрямку Європейської Бізнес Асоціації, таким чином, рішення окремих міст провокують збільшення відходів у вигляді пакетів, що згубно впливає на навколишнє середовище. Це також призводить до зростання ціни на продукцію через додаткові витрати на матеріали та робочий час продавців, прискорює псування продукції, збільшує кількість незадоволених клієнтів, які також не розуміють необхідності таких заходів. Разом з тим, щоб не допускати таких абсурдних місцевих рішень, асоціація також пропонує уточнити способи реалізації овочів і фруктів у відповідних рішеннях обласних комісій та місцевих рад. Зокрема, експерти Комітету з роздрібної торгівлі вважають за необхідне дозволити продаж нефасованих (вагових) овочів та фруктів продавцями або покупцем шляхом самообслуговування, за умови дотримання базових рекомендацій з безпеки. А саме — за наявності індивідуальних засобів захисту у продавця чи покупця, дотримання дистанції між людьми 1,5 метрів, додаткової дезінфекції обладнання та інших необхідних заходів.

– Таким чином можна захистити людей від передачі вірусу, але й не створювати додаткове необґрунтоване навантаження на торгові точки, – підкреслюється у публікації. 

Джерело: аgravery.com 

Фото з дописів