Добіг фіналу сезон археологічних досліджень у Кременці. Роботи, які проводили на замовлення Кременецько-Почаївського державного історично-архітектурного заповідника, були зосереджені на двох об’єктах — пам’ятці архітектури національного значення «Замок, руїни IX—XVI ст. та пам’ятці архітектури національного значення «Миколаївський собор XVI—XVIII ст.». про це повідомили в Інституті археології НАН України.

Під час цьогорічних розкопок на території Кременецького замку дослідили фортифікаційні споруди та відкрили кладовище, яке з’явилося, на думку керівника заповідника Василя Ільчишина, внаслідок кількамісячної монгольської облоги замку у 1241 році. Наразі розкопано чотири поховання. За результатами попередньої антропологічної експертизи вони належать двом жінкам, чоловіку та дитині віком близько 3 років. Травм на скелетах не виявлено, що не може повністю виключити можливість насильства як причини смерті цих людей, оскільки не всі травми залишають сліди на кістках. Іншими причинами смерті, враховуючи історичний контекст, могли бути нестача їжі та води, а також інфекції, спричинені скупченням людей на території оточеного замку.

В результаті досліджень на території замку було знайдено матеріали, що датуються від X до XVII ст. Серед унікальних для Тернопільщини артефактів — фрагмент срібної литовської гривні та монета Казимира Великого 1337—1375 років. З цьогорічних відкриттів на Замковій горі варто згадати також залишки кам’яного будинку ХVII ст., в якому знайдені срібні монети, металевий і бронзовий посуд та чоловічу срібну брошку. На думку Василя Ільчишина, це був будинок міського старости.

Влітку 2025 року в центрі уваги археологів був також Свято-Миколаївський собор, історія якого сягає XVI ст, коли на цій території функціонував Францисканський монастир. Появу монахів ордену францисканців пов’язують із діяльністю королеви Польщі Бони Сфорца, яка була покровителькою міста Кременець.

Нагадаємо, в грудні 2023 року собор, який довгий час орендувався УПЦ (МП), повернуто Кременецько-Почаївському державному історично-архітектурному заповіднику. З цього часу заповідник приділяє значну увагу вивченню та збереженню пам’ятки.

Цього року під час шурфувань навколо собору виявили декілька поховань. Крім того, значні за обсягом роботи були проведені у двох криптах під храмом. Метою цих досліджень було вивчення та впорядкування верхнього, зруйнованого грабіжниками, ярусу поховань. Під час вивчення крипт було відкрито низку цінних історичних артефактів, зокрема відібрано для реставрації значну кількість предметів одягу шляхти XVII—XVIII століття.

За попередніми підрахунками, на верхньому, пограбованому, рівні було виявлено останки більше ста індивідів. Потрібно згадати, що таких рівнів було декілька, а отже число похованих тут обчислюється сотнями. Серед досліджених поховань переважають чоловіки та діти, серед яких багато немовлят, – йдеться в повідомленні.

У подальших планах науковців – продовження вивчення більш ранніх, не пограбованих, шарів поховань у криптах, реставрація знахідок та одягу шляхти XVII—XVIII століття, організація виставок, а можливо й створення музею в криптах Свято-Миколаївського собору.

Читайте також: Науковці назвали справжній вік мурованого замку на Тернопільщині

Фото: Ірина Сус, Суспільне.Тернопіль, Василь Ільчишин, Василь Ковбаса, Юлія Ушакова